У Рівному презентували відреставровану картину Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею"

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація відреставрованої картини Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею" 1884 року.

Про це повідомляє управління культури і туризму Рівненської ОДА.
 
Автор роботи Йозеф Менціна­-Кжеш (1860-1934) – представник краківської школи мистецтв, відомий як талановитий портретист та автор історичних картин. Учень школи відомого польського художника Яна Матейка
 
Під його впливом, художник у 1884 році створив одну знайкращих своїх історичних картин "Битва під Оршею". Розмір полотна  – 150х350 см.

"Полотно зображає історичну битву 8 вересня 1514 року під містечком Орша, де об'єднані польсько-литовські війська на чолі з князем Костянтином Острозьким здобули перемогу над військом московського князя Василія ІІІ", - йдеться у повідомленні.

Картина Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею" експонувалася в музеї з 2001 року і довгий час була відома під назвою "Битва під Кірхольмом". Завдяки науковим дослідженням у 2004 році встановили теперішню назву роботи художника.
 
Невідомим лишається те, коли і як картина потрапила до музею. Вона була серед експонатів уже в грудні 1941 року, оскільки фігурує в описі музейних речей того часу. У період Другої світової війни картина потрапила до одного з готелів міста, а у 1946 році – повернулася назад до музею, зберігалася у фондовому сховищі і довгий час не була представлена в експозиції. 
Реставрацію картини провели фахівці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника за фінансової підтримки фонду "Корона князів Острозьких".
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.