АНОНС: "ОБЕРЕЖНО, КРИХКЕ!": виставка, присвячена зруйнованим вітражам Маріуполя

29 березня Національний музей історії України запрошує на відкриття виставки, присвяченій зруйнованим вітражам Маріуполя.

Про це інформує Національний музей історії України.

"Обережно Крихке!" - фотопроєкт про найефектніший жанр монументального мистецтва – вітражі. Ідею створення експозиції журналіста і дослідника Івана Станіславського підтримала команда "Місто Марії".

"Я дякую усім, хто долучився до цього проєкту, і присвячую "Обережно Крихке" маріупольцям, життя яких розбилося, наче ці вітражі", - зазначив Іван Станіславський. 

Експозиція вітражів, представлених на виставці, є результатом "фотополювання", яке тривало в Маріуполі з 2019 по 2021 роки. Складність вітражної техніки та вразливість матеріалу потребували від митця неабиякого хисту, тож зі "склом" міг працювати далеко не кожен художник. Попри це, в Маріуполі були створені вітражі, які вражали і масштабами, і виконанням.

"Особливості розташування вітражів роблять жанр суто інтер'єрним, навіть, можна сказати, камерним. Усі барви вітража можна побачити тільки зсередини приміщення та при денному світлі, а це не завжди можливо. На жаль, деякі роботи були замкнені в закинутих приміщеннях, а деякі – в установах з режимним доступом. Через це вітражі Маріуполя лишалися здебільшого невідомими широкому загалу", – розповідає Іван Станіславський.

Вперше фотопроєкт "Обережно Крихке!" був представлений у Львові на платформі "Mariupol Reborn". В експозиції представлені зображення шести знищених вітражів Маріуполя. Світлини надрукувані на прозорому акрилі, що наближає експонати до фактури скла та посилює враження відвідувачів.

Виставку доповнюють три міні копії маріупольських панно: "Прометей" та два фрагменти вітража Маріупольської камерної філармонії "Україночка" й "Скрипаль", виконані у класичній вітражній техніці. Серед експонатів - уламки справжнього вітражного скла, які наочно демонструють крихкість цього виду мистецтва.

В розширеному форматі виставка відкривається в Національному музеї історії України. Апсида на третьому поверсі оснащена великою кількістю вікон, а це означає, що у сонячному світлі маріупольські вітражі засяють своїми яскравими кольорами та різнобарв'ям, – зазначає команда "Міста Марії".

Під час облоги Маріуполя російськими військами усі вітражі були знищені. Тож експозиція водночас має важливу складову – демонструє злочини російських окупантів, знищення української історії та ідентичності.

Відкриття фотовиставки мало відбутися у березні 2022 року в Маріуполі, але вона стартує зовсім в інший час і в іншому місці.

Коли: 29 березня, 15:00.

Де: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.