АНОНС: Виставка до 150-ліття Hаукового товариства ім. Шевченка

Команда Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького спільно з Інститутом колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ запрошують відвідати виставку «Нація. Мистецтво. Наука» до 150-ліття Hаукового товариства ім. Шевченка.

Про це інформує Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.

1940 року радянська влада ліквідувала Наукове товариство ім. Шевченка, а музейну збірку розформувала, передавши до Національного музею у Львові (НМЛ), Музею етнографії та художнього промислу (МЕХП) та ін.

Тож на ювілейній виставці будуть представлені експонати, які зібрали ентузіасти НТШ і зберегли львівські музейники. Крім того, буде продемонстровано вибрані твори з приватних колекцій та збірку мистецьких видань Інституту колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ. У різний час і за різних обставин збережена спадщина виконує своє покликання – берегти нашу ідентичність, плекати українську культуру та підтримувати науку.

Виставка розгорнеться у головній будівлі НМЛ (м. Львів, пр. Свободи, 20) та триватиме з 22 грудня 2023 року до 18 лютого 2024 року.

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.