IN MEMORIAM: В окупованому Криму помер бандурист Остап Кіндрачук

У ніч на 18 грудня в окупованому Криму відійшов у вічність 87-літній бандурист Остап Кіндрачук.

Про це повідомив Роман Коваль, Президент Історичного клубу "Холодний Яр".

"Ще у вересні він грав на Набережній у Ялті, продовжуючи муляти око ФСБ. На нього окупанти не раз тиснули, ганяли з Набережної, але люди ставали на захист", – написав Роман Коваль.

Остап Кіндрачук народився у селі Котиківка, Івано-Франківщина. Дитинство провів у Карпатах.

Згодом поїхав до Казахстану, де працював на тракторі. Ледь не втративши руку від обморження, виїхав до Ялти на лікування і залишився там. Працював моряком у місцевому порту. Далі вступив до Батумського морехідного училища на штурманське відділення та став капітаном. У море ходив 35 років.

У 1955 році почав грати на бандурі. Навчався у керівника капели бандуристів при клубі медпрацівників у Ялті, історика кобзарства та засновника музею бандури в Ялті Олексія Нирка.

До 1985 року був солістом Кримської народної капели бандуристів ім.Степана Руданського. Втративши роботу в порту, з 1993-го почав грати на вулицях Ялти. Збирав книги про козацтво та історію України, досліджував кобзарство.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.