IN MEMORIAM: На війні загинув майстер народних інструментів Сергій Павліченко

На Покровському напрямку загинув військовослужбовець, майстер музичних народних інструментів Сергій Павліченко.

Про це повідомив бандурист і лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

"Нема слів — біль і сум. Ми називали його в нашому колі старих друзів Грицько. Грицько Папуга — таке нове козацьке ймення дали йому друзі в часі відродження нашого щирого Вільного Козацтва. Щирий козак, справжній гайдамака, майстер музичних інструментів", — написав Тарас Компаніченко.

Режисер фільму "Довбуш" Олесь Санін також висловив свої співчуття і згадав роботу Павліченка:

"Моя фотографія з Покрови у Рівному 14 жовтня 2021 року. В руках колісна ліра роботи Грицька Павлюченка. Ми були радісні і щасливі. На цій лірі тепер гратимуть учні, діти спіпецької школи. Її голос звучав у фільмі Довбуш. А вчора…порвалася її співаниця. Вчора прийшла звістка, що поклав голову наш братчик за нашу свободу на фронті під Покровськом", - йдеться у дописі Олега Саніна.

Сергій Павліченко був братчиком Київського Кобзарського цеху, членом історичного клубу "Чорні Запорожці".  Як розповів Тарас Компаніченко, він був активним учасником усіх Майданів і Революцій. Зокрема, в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року він зазнав поранення в протистоянні з силовиками.

Сергій Павліченко також став співавтором першого фільму про "холодноярських гайдамаків-повстанців". Він створив десятки народних інструментів: бандури, кобзи, ліри та гуслі. Після початку повномасштабного вторгнення добровільно вирушив на фронт.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.