IN MEMORIAM: На війні загинув майстер народних інструментів Сергій Павліченко

На Покровському напрямку загинув військовослужбовець, майстер музичних народних інструментів Сергій Павліченко.

Про це повідомив бандурист і лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

"Нема слів — біль і сум. Ми називали його в нашому колі старих друзів Грицько. Грицько Папуга — таке нове козацьке ймення дали йому друзі в часі відродження нашого щирого Вільного Козацтва. Щирий козак, справжній гайдамака, майстер музичних інструментів", — написав Тарас Компаніченко.

Режисер фільму "Довбуш" Олесь Санін також висловив свої співчуття і згадав роботу Павліченка:

"Моя фотографія з Покрови у Рівному 14 жовтня 2021 року. В руках колісна ліра роботи Грицька Павлюченка. Ми були радісні і щасливі. На цій лірі тепер гратимуть учні, діти спіпецької школи. Її голос звучав у фільмі Довбуш. А вчора…порвалася її співаниця. Вчора прийшла звістка, що поклав голову наш братчик за нашу свободу на фронті під Покровськом", - йдеться у дописі Олега Саніна.

Сергій Павліченко був братчиком Київського Кобзарського цеху, членом історичного клубу "Чорні Запорожці".  Як розповів Тарас Компаніченко, він був активним учасником усіх Майданів і Революцій. Зокрема, в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року він зазнав поранення в протистоянні з силовиками.

Сергій Павліченко також став співавтором першого фільму про "холодноярських гайдамаків-повстанців". Він створив десятки народних інструментів: бандури, кобзи, ліри та гуслі. Після початку повномасштабного вторгнення добровільно вирушив на фронт.

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.