IN MEMORIAM: На війні загинув вчитель історії з Полтавщини Павло Черниш

Павло Черниш загинув 4 грудня на Донеччині під час виконання бойового завдання.

Про це повідомив директор спортивної школи Кам'янопотоківської громади ітовариш полеглого Ян Білоус.

До повномасштабної війни Павло Черниш працював вчителем історії у Кам'янопотоківському ліцеї. Був одним із засновників кременчуцької партії "Наша Україна". 

"Патріот з великої букви... Його любов до дітей була безмежною", — написав Ян Білоус.

Павло Черниш мав звання головного сержанта. Воїнові було 55 років. 

"Коли ти певен, що тебе пам'ятають, у тебе вірять, на тебе покладають надії, ти стаєш сильнішим, відчуваєш себе потужним, для тебе немає нічого не можливого. Дякую, Кам'янопотоківському ліцею, що пам'ятаєте, вірите, любите і чекаєте. Люблю вас усіх! Обіймаю. З вашою підтримкою, переможемо. Слава Україні!!! Слава нації!!! Україна, понад усе!!!" ,– писав Павло Черниш на своїй сторінці в Instagram.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.