Директор Національного музею історії України не повернувся зі закордонного відрядження

Директор Національного музею історії України Федір Андрощук поїхав у закордонне відрядження і не повернувся.

Про це повідомила народна депутатка України Соломія Бобровська.

Термін відрядження директора Національного музею історії України завершився ще 20 вересня. За словами Соломії Бобровської, Федір Андрощук скористався за призначенням своїми іншими громадянствами.

"Судячи з усього, скористався за призначенням своїми іншими громадянствами (те, чому вони в нього взагалі є – це інше питання), відбув у відрядження в Італію та Швецію, і згідно з відповіддю на моє депутатське звернення, загубився на відкритті виставки у Литві", – написала Соломія Бобровська.

Депутатка закликала міністра культури Миколу Точицького негайно вжити "управлінських рішень" щодо Андрощука.

Національний музей історії України — один із провідних музеїв України, його фондові зібрання налічують понад 800 000 експонатів.

Федір Андрощук очолює музей з 2020 року, він археолог і спеціаліст у галузі скандинавістики. Крім того, з 2022 року він є членом виконавчої ради Європейської асоціації археологів.

 

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.