Директор Національного музею історії України відповів на закиди про виїзд за кордон

Директор Національного музею історії України Федір Андрощук дав пояснення, на яких підставах перебуває за кордоном та про виконання обов'язків директора музею.

Про це пише УП.Культура.

Народна депутатка Соломія Бобровська звинуватила директора Національного музею історії України Федора Андрощука у тому, що він виїхав у відрядження і не повернувся до України. Натомість, за словами Андрощука, його перебування в Україні було тимчасовим і підлягало під дію контракту з Міністерством культури.

"Я є громадянином Швеції, де проживаю постійно вже майже двадцять п'ять років і де сплачую податки. Це мені дає необмежене право тут перебувати і користуватися всіма правами громадянина ЄС. Про моє громадянство Швеції Міністерство було попереджено і знало, що там мій дім. Тому по факту у відрядженні я не в Швеції, а в Україні", - сказав Федір Андрощук.

Також Андрощук зауважив, що три місяці тому подав заяву про звільнення тоді ще в.о міністра культури Ростиславу Карандєєву. Причиною звільнитися стала відсутність можливості продовжити терміни відрядження. Пролонгувати його було потрібно для того, щоб виконувати науковий проєкт "Швеція і Україна в історії музейних колекцій та виставкових наративах". Його підтримкою займається саме Швеція. Саме в рамках цього проєкту Андрощук видав книгу "Музей і національний проєкт".

Федір Андрощук заступив на посаду генерального директора Національного музею історії України у 2020 році. Також є дійсним членом виконавчої ради Європейської асоціації археологів з 2022. За освітою він археолог, спеціаліст у галузі скандинавістики, доктор історичних наук.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.