Усі розділи
Допомогти проекту

АНОНС: Лекція "Переяславський договір. Дійсність та традиція"

Музей Гетьманства запрошує на лекцію історика Дмитра Гордієнка "Переяславський договір. Дійсність та традиція".

15 січня 2025

Про це інформує Музей Гетьманства.

Переяславська рада 18 січня 1654 року, на перший погляд, була однією зі звичайних козацьких рад, на яких Військо Запорозьке вступало в черговий союз проти Речі Посполитої. На цей раз – з Московщиною. Однак цій раді і укладеному на ній договору судилося стати однією з ключових подій в історії України та Європи загалом. Це був переломний момент тисячолітнього розвитку східної Європи, коли в хід її історії втрутилася постмогольська деспотія.

Що ми знаємо про цю переломну подію поза постановами ЦК КПРС 1954 року та написаних на їх основі "праць"? Чи дійсно це було возз'єднання України з Московщиною? Чи лише військовий союз? Яку ж мету переслідував Богдан Хмельницький вступаючи в союз з Москвою? Де дійсність, а де нав'язана московитами традиція?

Дмитро Гордієнко - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Музею Гетьманства.

Коли: 18 січня о 12.00

Де: м.Київ, вул. Спаська 16 Б

 

Теми
Дивіться також
На Афоні досліджують унікальний козацький рукопис XVII-XVIII століть
Науковці зі Швеції оцифрують козацькі кораблі
ЦДІАК підготував онлайн-виставку про Павла Полуботка
Ілля Рєпін: "Мазепу я не малюватиму"
Початок (не) братської колонізації
Тексти

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.
4 листопада 2026 — Олександр Скрипник

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.
2 листопада 2026 — Андрій Іванець

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
29 жовтня 2026 — Ярослав Антонюк

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.
28 жовтня 2026 — Олександр Шевцов
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
6 листопада, 12:07

У Франції український осередок Наукового товариства ім. Т. Шевченка Європи виселяють з його історичної будівлі

5 листопада, 23:16

У Празі вшанували пам’ять українського дисидента Василя Макуха

5 листопада, 21:14

IN MEMORIAM: На 101 році життя померла колишня бранка німецьких концтаборів Анастасія Гулей

4 листопада, 11:03

Куполи Софії Київської оновлюють уперше за півстоліття

Всі новини