На Афоні досліджують унікальний козацький рукопис XVII-XVIII століть

На Святій Горі Афон українські науковці розпочали проект з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII - XVIIІ століть, де зафіксовані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі.

Про це повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило.

У рукописі записані знатні козацькі роди гетьманів Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Івана Скоропадського, полковників Леонтія та Павла Полуботків, Василя Борковського, Якова Лизогуба, Семена Палія, Івана Обидовського, Федора Топольницького, Івана Черниша, Василя Котляревського та багатьох інших.

Серед церковних діячів увагу істориків привертають перераховані в рукописі роди архєпископа Феодосія Чернігівського, митрополита Стефана Яворського, єпископа Львівського Іосифа Шумлянського, архимандритів Києво-Печерських Варлаама Ясинського та Мелетія Сухевича, ігуменів Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Феодосія Софоновича та Сильвестра Головчича, ігумена Київського Пустинно-Микільського монастиря Іоасафа Кроковського та інші.

Цей рукопис є унікальною пам'яткою та важливим джерелом як до біографій української козацької старшини, так і історії зв'язків українських гетьманів та козацтва з центром православного чернецтва на Святій Горі Афон в XVII – XVIIІ ст.

"Чималий інтерес являє записаний серед ктиторів та жертводавців афонського монастиря гетьман Іван Мазепа з усім своїм родом. На сьогоднішній день, напевно, це найбільш повні свідчення про рід Мазепи. Найцікавіше, що одразу після імені Івана Мазепи йде ім'я Марії, а потім його батьків Стефана і Магдалини. Найімовірніше, на другому місці записане ім'я дружини Мазепи.

Цей факт ставить під сумнів поширене у вітчизняній історіографії припущення, що дружиною Мазепи була старша за нього удова Ганна Фридрикевич, оскільки у цього афонському пом'янику імені Ганни немає. Таким чином можна припустити, що звали дружину І. Мазепи не Ганна, а Марія. Цей факт ставить ще більше питань, аніж відповідей, а тому вони потребують подальших досліджень і пошуків", - написав Сергій Шумило.

Проект планували розпочати під егідою Інституту історії України НАН України ще у лютому 2022. Разом з істориком Олександром Алфьоровим планували вирушити на Афон і вже були куплені авіаквитки на 25 лютого, але за день до того розпочалась війна й українську наукову експедицію на Афон тоді довелося скасувати. Відновити проект вдалося за підтримки The British Academy та University of Exeter.

 

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.