Науковці зі Швеції оцифрують козацькі кораблі

Науковці зі Швеції приїхали до Запоріжжя, щоб оцифрувати українські козацькі човни на випадок знищення пам’яток російськими окупантами.

Про це повідомило видання "Укрінформ".

"Я тут для того, аби допомогти нашим колегам з національного заповідника "Хортиця" документувати човни, які є важливою складовою українського культурного спадку", – зазначає науковий директор Музею Васа (Стокгольм) Фред Хокер.

У межах проєкту оцифрують піднятий у 1999 році козацький човен, бригантину, яку дістали у 2004 році, дубель-шлюпку і байдак, які витягли у 2005-му.

"Вони важливі, бо свідчать про історію човнобудування саме на Дніпрі. Вони є зразками приблизно одного періоду і дуже яскраво ілюструють саме цей відтинок історії", — додає Хокер.

Він зазначає, що найкращий варіант, як можна захистити унікальні пам'ятки від російських ракет, — це створити їх електронну копію, 3D-моделі.

Протягом кількох днів в ангарі фотографи робили моделі за допомогою фотограмметрії — коли комп'ютер опрацьовує фотографії, знаходить спільні "мітки" і "зшиває" зображення у єдину модель. На її створення знадобилося до 2000 знімків лише одного козацького човна.

Отриману інформацію надалі будуть опрацьовувати на спеціальних комп'ютерах у Києві та у Швеції, на що знадобиться декілька місяців.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".