IN MEMORIAM: Померла зв’язкова УПА Ангелина Паламар на псевдо "Орися"

У віці 100 років померла колишня зв’язкова УПА з Івано-Франківщини Ангелина Паламар на псевдо "Орися".

Про це сповістив очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.

Ангелина Паламар народилася 16 серпня 1924 року. У 15 років на її родинному подвір'ї енкаведисти розстріляли батька та брата.

Після цього дівчина доєдналася до лав Української повстанської армії та стала зв'язковою на псевдо "Орися". Через два роки її схопили енкаведисти. Ангелину Паламар катували, згодом засудили до десяти років таборів та п'яти років заслання у Сибіру.

"Ангелина Омелянівна пройшла крізь жорна більшовицьких катівень — півтора десятка років провела в таборах каральної російсько-радянської системи. Вистояла, зберегла у серці віру в Україну і любов до неї, побачила відновлення незалежності держави, за яку боролась, виховала дітей і онуків", — написав  Буданов.

Восени 2024 року очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов нагородив повстанку медаллю "Україна понад усе!".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.