Польські політики хочуть прирівняти пропаганду ОУН і УПА до фашизму й комунізму

У польський Сейм внесли проєкт закону, яким пропонують прирівняти пропаганду ОУН та УПА до фашизму й комунізму.

Про це повідомив народний депутат України, ексочільник УІНП Володимир В'ятрович.

3 грудня до польського Сейму було подано законопроєкт про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та Кримінального кодексу.

У Кримінальному кодексі Республіки Польща у відповідній статті йдеться про покарання за публічну пропаганду нацизму, комунізму, фашизму чи іншого тоталітарного режиму. Втім, сюди пропонують додати фразу: "а також ідеологія Організації українських націоналістів, фракції Бандери (ОУН-б) та Української повстанської армії (УПА), яка призвела до геноциду на Волині та в сусідніх областях у 1943-1945 роках".

"Тобто польські політики хочуть засудити ідеологію боротьби за незалежність України. Боротьби, яка триває просто зараз, боротьби від результату якої залежить доля не лише України, але й Польщі", – наголошує Володимир В'ятрович.

Проєкт щодо криміналізації пропаганди ОУН-УПА внесла група депутатів Сейму від партії "Право і справедливість", яка перебувала при владі до грудня 2023 року. До слова, ймовірним кандидатом на виборах президента Польщі 2025 року від "ПіС" є Кароль Навроцький, керівник Інституту національної пам'яті.

 
Теми

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.