Польські політики хочуть прирівняти пропаганду ОУН і УПА до фашизму й комунізму

У польський Сейм внесли проєкт закону, яким пропонують прирівняти пропаганду ОУН та УПА до фашизму й комунізму.

Про це повідомив народний депутат України, ексочільник УІНП Володимир В'ятрович.

3 грудня до польського Сейму було подано законопроєкт про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та Кримінального кодексу.

У Кримінальному кодексі Республіки Польща у відповідній статті йдеться про покарання за публічну пропаганду нацизму, комунізму, фашизму чи іншого тоталітарного режиму. Втім, сюди пропонують додати фразу: "а також ідеологія Організації українських націоналістів, фракції Бандери (ОУН-б) та Української повстанської армії (УПА), яка призвела до геноциду на Волині та в сусідніх областях у 1943-1945 роках".

"Тобто польські політики хочуть засудити ідеологію боротьби за незалежність України. Боротьби, яка триває просто зараз, боротьби від результату якої залежить доля не лише України, але й Польщі", – наголошує Володимир В'ятрович.

Проєкт щодо криміналізації пропаганди ОУН-УПА внесла група депутатів Сейму від партії "Право і справедливість", яка перебувала при владі до грудня 2023 року. До слова, ймовірним кандидатом на виборах президента Польщі 2025 року від "ПіС" є Кароль Навроцький, керівник Інституту національної пам'яті.

 
Теми

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.