Національному військово-історичному музею передали вилучену митниками зброю часів Київської Русі та козаччини

Співробітники київської митниці передали передала 20 стародавніх артефактів до Національного військово-історичного музею.

Про це повідомили у Державній митній службі України.

Скіфські наконечники, навершя хазарського списа, сокири Київської Русі та козацької доби, а також монети Речі Посполитої та орден Червоної Зірки столичні митники вилучили через порушення митного законодавства при спробі вивезення їх за кордон каналами поштового зв'язку без законних на те підстав.

Так, п'ять автентичних тригранних скіфських бронзових наконечників стріл митники виявили під час перевірки відправлення, яке прямувало з Білої Церкви до Німеччини. Хронологічний період артефактів - V ст. до н.е. З п'яти наконечників три - рідкісного типу.

Автентичні сокири з кричного заліза митники виявили в трьох посилках до США від одного відправника з Дніпропетровщини. У сокир досі гострі леза, які зберегли первинну конфігурацію. Найбільша з виявлених сокир - доби козацтва, під умовною назвою "горбач". Вік артефакту - XVI-початок XVII ст. Дві менших сокири - робочі, теслярські, доби Київської Русі – X-XIII ст.

Після мистецтвознавчої експертизи та усіх необхідних процедур ці історичні предмети будуть зберігатися в Національному військово-історичному музеї, де кожен відвідувач зможе їх побачити.

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.