Національному військово-історичному музею передали вилучену митниками зброю часів Київської Русі та козаччини

Співробітники київської митниці передали передала 20 стародавніх артефактів до Національного військово-історичного музею.

Про це повідомили у Державній митній службі України.

Скіфські наконечники, навершя хазарського списа, сокири Київської Русі та козацької доби, а також монети Речі Посполитої та орден Червоної Зірки столичні митники вилучили через порушення митного законодавства при спробі вивезення їх за кордон каналами поштового зв'язку без законних на те підстав.

Так, п'ять автентичних тригранних скіфських бронзових наконечників стріл митники виявили під час перевірки відправлення, яке прямувало з Білої Церкви до Німеччини. Хронологічний період артефактів - V ст. до н.е. З п'яти наконечників три - рідкісного типу.

Автентичні сокири з кричного заліза митники виявили в трьох посилках до США від одного відправника з Дніпропетровщини. У сокир досі гострі леза, які зберегли первинну конфігурацію. Найбільша з виявлених сокир - доби козацтва, під умовною назвою "горбач". Вік артефакту - XVI-початок XVII ст. Дві менших сокири - робочі, теслярські, доби Київської Русі – X-XIII ст.

Після мистецтвознавчої експертизи та усіх необхідних процедур ці історичні предмети будуть зберігатися в Національному військово-історичному музеї, де кожен відвідувач зможе їх побачити.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.