Національному військово-історичному музею передали вилучену митниками зброю часів Київської Русі та козаччини

Співробітники київської митниці передали передала 20 стародавніх артефактів до Національного військово-історичного музею.

Про це повідомили у Державній митній службі України.

Скіфські наконечники, навершя хазарського списа, сокири Київської Русі та козацької доби, а також монети Речі Посполитої та орден Червоної Зірки столичні митники вилучили через порушення митного законодавства при спробі вивезення їх за кордон каналами поштового зв'язку без законних на те підстав.

Так, п'ять автентичних тригранних скіфських бронзових наконечників стріл митники виявили під час перевірки відправлення, яке прямувало з Білої Церкви до Німеччини. Хронологічний період артефактів - V ст. до н.е. З п'яти наконечників три - рідкісного типу.

Автентичні сокири з кричного заліза митники виявили в трьох посилках до США від одного відправника з Дніпропетровщини. У сокир досі гострі леза, які зберегли первинну конфігурацію. Найбільша з виявлених сокир - доби козацтва, під умовною назвою "горбач". Вік артефакту - XVI-початок XVII ст. Дві менших сокири - робочі, теслярські, доби Київської Русі – X-XIII ст.

Після мистецтвознавчої експертизи та усіх необхідних процедур ці історичні предмети будуть зберігатися в Національному військово-історичному музеї, де кожен відвідувач зможе їх побачити.

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".