У Нагуєвичах віднайшли теслярське обладнання батька і брата Івана Франка

У рідному селі Івана Франка віднайшли теслярське обладнання, яке належало його батькові Якову Франку та братові письменника Захару.

Про неймовірну знахідку сповістили у Державному історико-культурному заповіднику "Нагуєвичі".

"У новому році Божому маємо нове повернення історичної спадщини в бойківську культуру України! Десятиліттями ніхто навіть й гадки не мав, що у Нагуєвичах, поруч із садибою Івана Франка, у сусідській хаті родини світлої пам'яті вчительки історії Людмили Василівни Шумеляк, коли-небудь пощастить віднайти теслярське обладнання, яке належало ковалю Якову Франку та його сину Захару, які згодом перейшли у спадщину внукові – Григорію, який у 1946 році став першим директором відновленого музею Івана Франка в Нагуєвичах", - йдеться у повідомленні.

Напередодні Різдва 2024 року Богдан Лазорак і Ростислав Хміль разом із представником родини Григорія Франка – Ярославом Шумеляком оглянути збережені речі теслярства, які збереглися в доброму стані. Окрім теслярського стола із зажимами для витісування і мірками для креслення, вдалося також віднайти ковані свердла, дворучні пильниці, теслярський рейсмус та інше обладнання. 

Рідкісні артефакти передадуть до фондів музею-садиби Івана Франка, і вже у травні планують презентувати їх відвідувачам.

"Уже скоро вони будуть експонуватися безпосередньо у стодолі Франків, тобто на своєму історичному місці – там де понад 160 років вирувала господарка Якова і його синів, внуків та правнуків", - зазначили у музеї.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".