У Нагуєвичах віднайшли теслярське обладнання батька і брата Івана Франка

У рідному селі Івана Франка віднайшли теслярське обладнання, яке належало його батькові Якову Франку та братові письменника Захару.

Про неймовірну знахідку сповістили у Державному історико-культурному заповіднику "Нагуєвичі".

"У новому році Божому маємо нове повернення історичної спадщини в бойківську культуру України! Десятиліттями ніхто навіть й гадки не мав, що у Нагуєвичах, поруч із садибою Івана Франка, у сусідській хаті родини світлої пам'яті вчительки історії Людмили Василівни Шумеляк, коли-небудь пощастить віднайти теслярське обладнання, яке належало ковалю Якову Франку та його сину Захару, які згодом перейшли у спадщину внукові – Григорію, який у 1946 році став першим директором відновленого музею Івана Франка в Нагуєвичах", - йдеться у повідомленні.

Напередодні Різдва 2024 року Богдан Лазорак і Ростислав Хміль разом із представником родини Григорія Франка – Ярославом Шумеляком оглянути збережені речі теслярства, які збереглися в доброму стані. Окрім теслярського стола із зажимами для витісування і мірками для креслення, вдалося також віднайти ковані свердла, дворучні пильниці, теслярський рейсмус та інше обладнання. 

Рідкісні артефакти передадуть до фондів музею-садиби Івана Франка, і вже у травні планують презентувати їх відвідувачам.

"Уже скоро вони будуть експонуватися безпосередньо у стодолі Франків, тобто на своєму історичному місці – там де понад 160 років вирувала господарка Якова і його синів, внуків та правнуків", - зазначили у музеї.

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".