У Польщі вшановують 80-ту річницю звільнення в'язнів Аушвіцу

27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту та 80-ту річницю звільнення концтабору Аушвіц.

Про це пише Радіо Свобода.

"Концентраційні табори, такі як "Аушвіц-Біркенау", були збудовані для того, щоб здійснити знищення єврейського народу. Такий був злочинний план Гітлера, такий був злочинний план німецьких нацистів під час Другої світової війни. Вшановуємо сьогодні всіх, кого було вбито під час Голокосту, – також понад три мільйони громадян Польщі єврейської національності", – сказав після покладання квітів біля "Стіни смерті" Анджей Дуда.

З нагоди 80-ї річниці визволення табору смерті до Освенцима приїхали представники понад 50 країн світу, переважно це глави держав. Зокрема, в заходах візьмуть участь президенти Франції, Італії, Австрії, Чехії, Болгарії, Німеччини, Естонії, Фінляндії, Латвії, Словаччини, Словенії, Швейцарії, Угорщини, Молдови, до Польщі також прибув президент України Володимир Зеленський. Меморіальні заходи відвідає і король Великої Британії Чарльз ІІІ. 

Проте найголовніші гості заходу - близько 50 колишніх в'язнів Аушвіцу, яким вдалося вижити в найбільшому нацистському таборі смерті. 

"Не буде жодних політичних промов. Ми хочемо зосередитися на останніх з тих, хто вижив і ще є серед нас, на їхній історії, їхньому болю, їхній травмі та на їхньому способі запропонувати нам деякі важкі моральні зобов'язання для теперішніх часів", — сказав Пьотр Цивінський, директор меморіалу та музею Аушвіц-Біркенау.

Один із найбільших нацистських концтаборів "Аушвіц" існував із 1940 до 1945 року. За цей час через нього пройшли щонайменше 1,3 мільйона людей, з яких нацисти знищили приблизно 1,1 мільйона осіб. Окрім євреїв та поляків, які найбільше постраждали, в таборі були українці, білоруси, роми.

27 січня 1945 року радянські солдати 60-ї армії 1-го Українського фронту увійшли до німецького концентраційного табору "Аушвіц". На момент звільнення у таборі залишилось понад сім тисяч покинутих вʼязнів, в тому числі кілька сотень дітей.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.