Спецпроект

Помер "бухгалтер" концтабору Аушвіц

Колишній унтер-шарфюрер СС Оскар Гренінг, якого називають "бухгалтером Аушвіца", помер 9 березня в віці 96 років.

Він працював бухгалтером в концтаборі Аушвіц на теренах окупованої нацистами Польщі, повідомляє The Guardian.

До його обов’язків входило сортування й підрахунок грошей, відібраних у живих в’язнів та загиблих, і відправка їх до вищого керівництва в Берлін. Кілька разів Гренінг брав участь в реєстрації новоприбулих в’язнів.

Фото: Axel Heimken/EPA

У липні 2015 році Гренінга визнали винним у співучасті у вбивствах 300 тис. осіб у таборі й засудили до чотирьох років в’язниці.

Конституційний суд Німеччини в кінці грудня ухвалив, що він повинен відбути покарання до кінця, попри те, що оборонці заявляли, ніби ув’язнення в такому поважному віці порушує Гренінгове "право на життя".

Судовий лікар визнав, що той здатен відбувати покарання за умови, що йому надаватимуть відповідну медичну допомогу й догляд.

Оскар Гренінг під час служби в СС. Фото: Museum Auschwitz-Birkenau/AP

Проте Гренінг так і не потрапив за ґрати. На момент його смерті формальне "прохання про помилування" від січня 2018 року залишалося без відповіді.

На суді Гренінг визнав "моральну провину", але сказав, що визначення юридичної провини залишає на розгляд суду. Він зізнався, що йому "дуже шкода" за свої вчинки.

"Ніхто не повинен був мати причетність до Аушвіца. Я це знаю. Я щиро жалкую, що не дійшов до цього усвідомлення раніше та більш послідовно", — сказав Гренінг.

Протягом 1940—1945 років у концтаборі Аушвіц загинув 1 мільйон євреїв. Проте з-поміж 6500 есесівців, що вижили у Другій світовій війні, кримінальну відповідальність понесло менше 50.

Нагадаємо, у 2016 році Федеральний суд Німеччини відхилив апеляцію Оскара Гренінга.

Дивіться також:

Звільнення Аушвіца: український рахунок

Легендарна втеча з Аушвіцa. Історія Євгена Бендери

Подорож в Аушвіц. Екскурсія збереженим табором смерті. ФОТО

Перші хвилини звільнення концтабору Аушвіц

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.