Спецпроект

Помер "бухгалтер" концтабору Аушвіц

Колишній унтер-шарфюрер СС Оскар Гренінг, якого називають "бухгалтером Аушвіца", помер 9 березня в віці 96 років.

Він працював бухгалтером в концтаборі Аушвіц на теренах окупованої нацистами Польщі, повідомляє The Guardian.

До його обов’язків входило сортування й підрахунок грошей, відібраних у живих в’язнів та загиблих, і відправка їх до вищого керівництва в Берлін. Кілька разів Гренінг брав участь в реєстрації новоприбулих в’язнів.

Фото: Axel Heimken/EPA

У липні 2015 році Гренінга визнали винним у співучасті у вбивствах 300 тис. осіб у таборі й засудили до чотирьох років в’язниці.

Конституційний суд Німеччини в кінці грудня ухвалив, що він повинен відбути покарання до кінця, попри те, що оборонці заявляли, ніби ув’язнення в такому поважному віці порушує Гренінгове "право на життя".

Судовий лікар визнав, що той здатен відбувати покарання за умови, що йому надаватимуть відповідну медичну допомогу й догляд.

Оскар Гренінг під час служби в СС. Фото: Museum Auschwitz-Birkenau/AP

Проте Гренінг так і не потрапив за ґрати. На момент його смерті формальне "прохання про помилування" від січня 2018 року залишалося без відповіді.

На суді Гренінг визнав "моральну провину", але сказав, що визначення юридичної провини залишає на розгляд суду. Він зізнався, що йому "дуже шкода" за свої вчинки.

"Ніхто не повинен був мати причетність до Аушвіца. Я це знаю. Я щиро жалкую, що не дійшов до цього усвідомлення раніше та більш послідовно", — сказав Гренінг.

Протягом 1940—1945 років у концтаборі Аушвіц загинув 1 мільйон євреїв. Проте з-поміж 6500 есесівців, що вижили у Другій світовій війні, кримінальну відповідальність понесло менше 50.

Нагадаємо, у 2016 році Федеральний суд Німеччини відхилив апеляцію Оскара Гренінга.

Дивіться також:

Звільнення Аушвіца: український рахунок

Легендарна втеча з Аушвіцa. Історія Євгена Бендери

Подорож в Аушвіц. Екскурсія збереженим табором смерті. ФОТО

Перші хвилини звільнення концтабору Аушвіц

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.