Активісти закликають зупинити будівництво на місці Палацу гетьмана Розумовського

На території об'єкту археологічної спадщини - фундаментів Палацу Кирила Розумовського VХІІІ століття відновились будівельні роботи.

Про це повідомив пам'яткоохоронець Дмитро Перов.

"Попри відкрите кримінальне провадження ТОВ "Собі" відновив роботи з будівництва офісного центру, за адресою: вул. Мазепи, 3в. Тут, на початку минулого року віднайшли унікальну археологічну знахідку - фундаменти палацу останнього українського гетьмана, Кирила Розумовського. Тоді ж будь-які роботи на обʼєкті зупинили, а Національна поліція України відкрила кримінальне провадження", - написав на своїй сторінці у Фейсбук 14 лютого Дмитро Перов.

Силами місцевих мешканців самовільне будівництво на фундаменті Палацу гетьмана Кирила Розумовського 1799 року призупинили, але забудовник встиг пошкодити стіну Інженерних служб Київської фортеці 1853 року, що розташована на території памʼятки.

Задля уникнення подібних ситуацій на майбутнє заплановано демонтаж будівельного паркану довколо памʼятки. Також активісти створили петицію про зупинення будівниутва на місці палацу.

Натомість, у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявили, що пам'ятці нічого не загрожує, а на місці ведуться підготовчі роботи до реставрації:

"Наразі розпочато підготовчі роботи до проведення реставраційно-протиаварійних робіт на пам'ятці. Залишки фундаментів буде музеєфіковано та відкрито доступ для жителів та гостей міста", — пояснили у ДОКС.

Кирило Розумовський - останній гетьман козацької України (1750-1764). У 1780-х роках на території Печерської фортеці у Києві він будує розкішний палац, який надалі будуть ввжати втраченим. Лише в березні 2024 року під час проведенні земляних робіт його дивовижним чином віднайдуть археологи у дворі одного зі столичних будинків на вулиці Івана Мазепи, 3-В. Після детальних досліджень і порівняння карт - гіпотеза щодо автентичності знахідки підтвердилася. Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав припис із вимогою повністю зупинити роботи, а Київська міська прокуратура відкрила кримінальну справу. 

Фундаменти Палац гетьмана Кирила Розумовського - є унікальною археологічною знахідкою. Це єдиний, збережений до сьогодні, фрагмент козацької палацової архітектури на території міста Києва. 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.