АНОНС: Круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост"

27 січня 2025 року, в Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, відбудеться ХVІІІ Круглий стіл "Українське суспільство і пам’ять про Голокост: спадщина та сучасні виклики".

Про це інформує Український центр вивчення історії Голокосту.

2025 рік маркує 80 роковини звільнення в'язнів нацистського табору "Аушвіц", 80 роковини завершення Другої світової війни, 80 роковини створення ООН, 30 роковини геноциду в Сребрениці, одинадцять років війни росії проти України… Великі цифри підштовхують до глибшого розмірковування, до переоцінки, аналізу різниці між декларованим "Ніколи знову" та реальністю.  

Цьогорічний Круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост" продовжує обговорення питань збереження пам'яті, освітніх та музейних викликів в умовах повномасштабної війни, розв'язаної проти нашої держави. Акценти цьогорічних доповідей українських та закордонних фахівців стосуватимуться нашого сьогодення, захисту спадщини та вшанування пам'яті жертв, навчання через історію, спадщину та музейну роботу. 

Долучитися до роботи Круглого столу можна за попередньою реєстрацією. Кінцевий термін реєстрації 22 січня 2025 р. Кількість місць обмежена.

Час і місто проведення: м. Київ, 27 січня 2025 року, початок о 10:00, завершення о 16:00. Місце проведення у Києві буде повідомлено лише запрошеним зареєстрованим особам 23 та 24 січня 2025 р. 

Організаторами ХVІІІ Круглого столу виступають Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні та програма House of Europe.

 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.