У Києві закликають владу перейменувати вулицю Лаврську на честь гетьмана Івана Мазепи

У 2022 році кияни підтримали петицію про повернення вулиці Лаврській ім’я гетьмана Мазепи, але її досі не розглянула Комісія з питань перейменування.

Про це повідомляє Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С".

В 2010 році на прохання голови російської православної церкви Владіміра Гундяєва напередодні його візиту до Києва депутати Київради перейменували частину вулиці Івана Мазепи на Лаврську. Оскільки візит Гундяєва був запланований на 20 липня 2010 року, "Партія регіонів" разом з блоком Черновецького незаконно протиснули рішення про перейменування всупереч Регламенту Київради та вимогам законодавства. 

У 2022 році кияни підтримали петицію Київської міської ради №11649 "Відновити справедливість — повернути вулиці Лаврській ім'я гетьмана Мазепи!". Однак станом на кінець 2024 року це питання досі не розглянуто Комісією з питань найменуваньКиївської міської ради.

Варто зазначити, що на території Києво-Печерської Лаври за гроші Івана Мазепи були відновлені Троїцька Надбрамна церква, Успенський собор, була збудована Церква Всіх Святих над Економічною брамою. Кам'яний мур Лаври був зведений коштом Івана Мазепи. На нинішній Площі Слави стояв колись збудований Мазепою Військовий Микільський собор, підірваний більшовиками в 1934 році.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".