У Києві закликають владу перейменувати вулицю Лаврську на честь гетьмана Івана Мазепи

У 2022 році кияни підтримали петицію про повернення вулиці Лаврській ім’я гетьмана Мазепи, але її досі не розглянула Комісія з питань перейменування.

Про це повідомляє Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С".

В 2010 році на прохання голови російської православної церкви Владіміра Гундяєва напередодні його візиту до Києва депутати Київради перейменували частину вулиці Івана Мазепи на Лаврську. Оскільки візит Гундяєва був запланований на 20 липня 2010 року, "Партія регіонів" разом з блоком Черновецького незаконно протиснули рішення про перейменування всупереч Регламенту Київради та вимогам законодавства. 

У 2022 році кияни підтримали петицію Київської міської ради №11649 "Відновити справедливість — повернути вулиці Лаврській ім'я гетьмана Мазепи!". Однак станом на кінець 2024 року це питання досі не розглянуто Комісією з питань найменуваньКиївської міської ради.

Варто зазначити, що на території Києво-Печерської Лаври за гроші Івана Мазепи були відновлені Троїцька Надбрамна церква, Успенський собор, була збудована Церква Всіх Святих над Економічною брамою. Кам'яний мур Лаври був зведений коштом Івана Мазепи. На нинішній Площі Слави стояв колись збудований Мазепою Військовий Микільський собор, підірваний більшовиками в 1934 році.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.