У Маріуполі окупанти відкрили музей радянського ідеолога Жданова

В окупованому Маріуполі у будівлі Музею народного побуту відкрили музей радянського ідеолога Андрія Жданова.

Про це у Телеграмі повідомила міська рада українського Маріуполя, передає Укрінформ.

Відкриття музею окупанти приурочили до 80-річчя "Вєлікой побєді", він став філією Музею оборони та блокади Ленінграда.

У залах демонструється біографія радянського партдіяча Андрія Жданова, який народився у Маріуполі, був ініціатором ідеологічної кампанії спрямованої проти діячів науки та культури, що отримала назву "ждановщина". У 1948 році радянські діячі перейменували Маріуполь на Жданов, а у 1989-му Маріуполю повернули його історичну назву.

Андрій Жданов брав участь у організації репресій. У роки Великого терору він особисто візував розстрільні списки.

"Андрій Жданов — організатор репресій проти радянської, зокрема української, інтелігенції. За його вказівкою розпочалося цькування Анни Ахматової та Михайла Зощенка. У 1946 році виникла "ждановщина" — кампанія на ідеологічному фронті на підтримку "соціалістичного реалізму". Орвелл писав: "Якщо через десять років ми будемо плазувати перед кимось на кшталт Жданова, значить — саме цього ми й заслужили", — пише ексрадник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".