У Маріуполі окупанти відкрили музей радянського ідеолога Жданова

В окупованому Маріуполі у будівлі Музею народного побуту відкрили музей радянського ідеолога Андрія Жданова.

Про це у Телеграмі повідомила міська рада українського Маріуполя, передає Укрінформ.

Відкриття музею окупанти приурочили до 80-річчя "Вєлікой побєді", він став філією Музею оборони та блокади Ленінграда.

У залах демонструється біографія радянського партдіяча Андрія Жданова, який народився у Маріуполі, був ініціатором ідеологічної кампанії спрямованої проти діячів науки та культури, що отримала назву "ждановщина". У 1948 році радянські діячі перейменували Маріуполь на Жданов, а у 1989-му Маріуполю повернули його історичну назву.

Андрій Жданов брав участь у організації репресій. У роки Великого терору він особисто візував розстрільні списки.

"Андрій Жданов — організатор репресій проти радянської, зокрема української, інтелігенції. За його вказівкою розпочалося цькування Анни Ахматової та Михайла Зощенка. У 1946 році виникла "ждановщина" — кампанія на ідеологічному фронті на підтримку "соціалістичного реалізму". Орвелл писав: "Якщо через десять років ми будемо плазувати перед кимось на кшталт Жданова, значить — саме цього ми й заслужили", — пише ексрадник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.