В окупованому Луганську хочуть демонтувати пам’ятник Тарасу Шевченку

Російські окупанти збираються прибрати пам’ятник Тарасу Шевченку з центра Луганська.

Про це повідомляють у місцевих пабліках.

Луганська окупаційна "адміністрація" оголосила, що пам'ятник Тарасові Шевченку зі скверу Героїв Великої Вітчизняної Війни буде демонтовано. Мовляв, на цьому наполягли самі ж мешканці міста, бо українському поету "не місце в центрі Луганська".

Так звана "експертна комісія" запропонувала перенести пам'ятник у сквер Дружби. Водночас окупаційна адміністрація зробила опитування. За результатами опитування у Telegram-каналі окупаційної адміністрації, більшість користувачів (53%) бажають, щоб пам'ятник таки залишився.

Також окупанти висловили тезу, що вони "не збираються воювати з пам'ятниками", як начебто це робить Україна.

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".