У рамках польського гранту профінансують реставраційні роботи у трьох костелах України

Фінансування отримають, зокрема, проєкти, що передбачають подальші роботи в костелах в Олиці, Любомлі, Володимирі та Підгайцях.

Про це пише польсько-український двотижневик "Волинський монітор". 

Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми "Охорона культурної спадщини за кордоном" на 2025 рік, якою опікується Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном "Полоніка". 

Міністр культури і національної спадщини розподілив дотації в рамках програми "Охорона культурної спадщини за кордоном". Фінансування отримає 31 проєкт. Це означає, що наступні витвори мистецтва повернуть собі колишню красу. Програма також уможливить продовження вже розпочатих проєктів. Іноді це рятувальні роботи, без яких пам'ятки були би безповоротно втрачені", – повідомив у п'ятницю Інститут "Полоніка" на своїй сторінці у Facebook.

Фінансування  отримають, зокрема, три проєкти, яку реалізують у Волинській області.

Орден братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель Польської провінції Святого Йосифа завдяки підтримці Міністерства культури і національної спадщини РП здійснить другий етап ремонтних робіт у костелі Святих Йоакима та Анни у Володимирі. Фінансування цих робіт заплановане також у 2026 році.

Другий етап ремонтно-реставраційних робіт завдяки гранту польського Мінкульту проведуть і в костелі Пресвятої Трійці в Любомлі. Цей проєкт реалізує Фундація партнерства для Центрально-Східної Європи.

Ще один об'єкт у Волинській області – колегіальний костел Святої Трійці в Олиці. Фундація культурної спадщини проведе тут десятий етап рятувально-реставраційних робіт.

У Тернопільській області продовжиться порятунок костелу Пресвятої Трійці в Підгайцях. Це буде другий етап робіт, запланованих Товариством "Робимо, що можемо". 

Крім того, фінансування отримають проєкти, які польські фундації реалізують у Литві, Латвії та Грузії.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.