У рамках польського гранту профінансують реставраційні роботи у трьох костелах України

Фінансування отримають, зокрема, проєкти, що передбачають подальші роботи в костелах в Олиці, Любомлі, Володимирі та Підгайцях.

Про це пише польсько-український двотижневик "Волинський монітор". 

Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми "Охорона культурної спадщини за кордоном" на 2025 рік, якою опікується Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном "Полоніка". 

Міністр культури і національної спадщини розподілив дотації в рамках програми "Охорона культурної спадщини за кордоном". Фінансування отримає 31 проєкт. Це означає, що наступні витвори мистецтва повернуть собі колишню красу. Програма також уможливить продовження вже розпочатих проєктів. Іноді це рятувальні роботи, без яких пам'ятки були би безповоротно втрачені", – повідомив у п'ятницю Інститут "Полоніка" на своїй сторінці у Facebook.

Фінансування  отримають, зокрема, три проєкти, яку реалізують у Волинській області.

Орден братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель Польської провінції Святого Йосифа завдяки підтримці Міністерства культури і національної спадщини РП здійснить другий етап ремонтних робіт у костелі Святих Йоакима та Анни у Володимирі. Фінансування цих робіт заплановане також у 2026 році.

Другий етап ремонтно-реставраційних робіт завдяки гранту польського Мінкульту проведуть і в костелі Пресвятої Трійці в Любомлі. Цей проєкт реалізує Фундація партнерства для Центрально-Східної Європи.

Ще один об'єкт у Волинській області – колегіальний костел Святої Трійці в Олиці. Фундація культурної спадщини проведе тут десятий етап рятувально-реставраційних робіт.

У Тернопільській області продовжиться порятунок костелу Пресвятої Трійці в Підгайцях. Це буде другий етап робіт, запланованих Товариством "Робимо, що можемо". 

Крім того, фінансування отримають проєкти, які польські фундації реалізують у Литві, Латвії та Грузії.

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.