У Польщі вшановують 80-ту річницю звільнення в'язнів Аушвіцу

27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту та 80-ту річницю звільнення концтабору Аушвіц.

Про це пише Радіо Свобода.

"Концентраційні табори, такі як "Аушвіц-Біркенау", були збудовані для того, щоб здійснити знищення єврейського народу. Такий був злочинний план Гітлера, такий був злочинний план німецьких нацистів під час Другої світової війни. Вшановуємо сьогодні всіх, кого було вбито під час Голокосту, – також понад три мільйони громадян Польщі єврейської національності", – сказав після покладання квітів біля "Стіни смерті" Анджей Дуда.

З нагоди 80-ї річниці визволення табору смерті до Освенцима приїхали представники понад 50 країн світу, переважно це глави держав. Зокрема, в заходах візьмуть участь президенти Франції, Італії, Австрії, Чехії, Болгарії, Німеччини, Естонії, Фінляндії, Латвії, Словаччини, Словенії, Швейцарії, Угорщини, Молдови, до Польщі також прибув президент України Володимир Зеленський. Меморіальні заходи відвідає і король Великої Британії Чарльз ІІІ. 

Проте найголовніші гості заходу - близько 50 колишніх в'язнів Аушвіцу, яким вдалося вижити в найбільшому нацистському таборі смерті. 

"Не буде жодних політичних промов. Ми хочемо зосередитися на останніх з тих, хто вижив і ще є серед нас, на їхній історії, їхньому болю, їхній травмі та на їхньому способі запропонувати нам деякі важкі моральні зобов'язання для теперішніх часів", — сказав Пьотр Цивінський, директор меморіалу та музею Аушвіц-Біркенау.

Один із найбільших нацистських концтаборів "Аушвіц" існував із 1940 до 1945 року. За цей час через нього пройшли щонайменше 1,3 мільйона людей, з яких нацисти знищили приблизно 1,1 мільйона осіб. Окрім євреїв та поляків, які найбільше постраждали, в таборі були українці, білоруси, роми.

27 січня 1945 року радянські солдати 60-ї армії 1-го Українського фронту увійшли до німецького концентраційного табору "Аушвіц". На момент звільнення у таборі залишилось понад сім тисяч покинутих вʼязнів, в тому числі кілька сотень дітей.

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.