У Польщі вшановують 80-ту річницю звільнення в'язнів Аушвіцу

27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту та 80-ту річницю звільнення концтабору Аушвіц.

Про це пише Радіо Свобода.

"Концентраційні табори, такі як "Аушвіц-Біркенау", були збудовані для того, щоб здійснити знищення єврейського народу. Такий був злочинний план Гітлера, такий був злочинний план німецьких нацистів під час Другої світової війни. Вшановуємо сьогодні всіх, кого було вбито під час Голокосту, – також понад три мільйони громадян Польщі єврейської національності", – сказав після покладання квітів біля "Стіни смерті" Анджей Дуда.

З нагоди 80-ї річниці визволення табору смерті до Освенцима приїхали представники понад 50 країн світу, переважно це глави держав. Зокрема, в заходах візьмуть участь президенти Франції, Італії, Австрії, Чехії, Болгарії, Німеччини, Естонії, Фінляндії, Латвії, Словаччини, Словенії, Швейцарії, Угорщини, Молдови, до Польщі також прибув президент України Володимир Зеленський. Меморіальні заходи відвідає і король Великої Британії Чарльз ІІІ. 

Проте найголовніші гості заходу - близько 50 колишніх в'язнів Аушвіцу, яким вдалося вижити в найбільшому нацистському таборі смерті. 

"Не буде жодних політичних промов. Ми хочемо зосередитися на останніх з тих, хто вижив і ще є серед нас, на їхній історії, їхньому болю, їхній травмі та на їхньому способі запропонувати нам деякі важкі моральні зобов'язання для теперішніх часів", — сказав Пьотр Цивінський, директор меморіалу та музею Аушвіц-Біркенау.

Один із найбільших нацистських концтаборів "Аушвіц" існував із 1940 до 1945 року. За цей час через нього пройшли щонайменше 1,3 мільйона людей, з яких нацисти знищили приблизно 1,1 мільйона осіб. Окрім євреїв та поляків, які найбільше постраждали, в таборі були українці, білоруси, роми.

27 січня 1945 року радянські солдати 60-ї армії 1-го Українського фронту увійшли до німецького концентраційного табору "Аушвіц". На момент звільнення у таборі залишилось понад сім тисяч покинутих вʼязнів, в тому числі кілька сотень дітей.

 

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.