У рамках польського гранту профінансують реставраційні роботи у трьох костелах України

Фінансування отримають, зокрема, проєкти, що передбачають подальші роботи в костелах в Олиці, Любомлі, Володимирі та Підгайцях.

Про це пише польсько-український двотижневик "Волинський монітор". 

Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми "Охорона культурної спадщини за кордоном" на 2025 рік, якою опікується Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном "Полоніка". 

Міністр культури і національної спадщини розподілив дотації в рамках програми "Охорона культурної спадщини за кордоном". Фінансування отримає 31 проєкт. Це означає, що наступні витвори мистецтва повернуть собі колишню красу. Програма також уможливить продовження вже розпочатих проєктів. Іноді це рятувальні роботи, без яких пам'ятки були би безповоротно втрачені", – повідомив у п'ятницю Інститут "Полоніка" на своїй сторінці у Facebook.

Фінансування  отримають, зокрема, три проєкти, яку реалізують у Волинській області.

Орден братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель Польської провінції Святого Йосифа завдяки підтримці Міністерства культури і національної спадщини РП здійснить другий етап ремонтних робіт у костелі Святих Йоакима та Анни у Володимирі. Фінансування цих робіт заплановане також у 2026 році.

Другий етап ремонтно-реставраційних робіт завдяки гранту польського Мінкульту проведуть і в костелі Пресвятої Трійці в Любомлі. Цей проєкт реалізує Фундація партнерства для Центрально-Східної Європи.

Ще один об'єкт у Волинській області – колегіальний костел Святої Трійці в Олиці. Фундація культурної спадщини проведе тут десятий етап рятувально-реставраційних робіт.

У Тернопільській області продовжиться порятунок костелу Пресвятої Трійці в Підгайцях. Це буде другий етап робіт, запланованих Товариством "Робимо, що можемо". 

Крім того, фінансування отримають проєкти, які польські фундації реалізують у Литві, Латвії та Грузії.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.