У рамках польського гранту профінансують реставраційні роботи у трьох костелах України

Фінансування отримають, зокрема, проєкти, що передбачають подальші роботи в костелах в Олиці, Любомлі, Володимирі та Підгайцях.

Про це пише польсько-український двотижневик "Волинський монітор". 

Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми "Охорона культурної спадщини за кордоном" на 2025 рік, якою опікується Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном "Полоніка". 

Міністр культури і національної спадщини розподілив дотації в рамках програми "Охорона культурної спадщини за кордоном". Фінансування отримає 31 проєкт. Це означає, що наступні витвори мистецтва повернуть собі колишню красу. Програма також уможливить продовження вже розпочатих проєктів. Іноді це рятувальні роботи, без яких пам'ятки були би безповоротно втрачені", – повідомив у п'ятницю Інститут "Полоніка" на своїй сторінці у Facebook.

Фінансування  отримають, зокрема, три проєкти, яку реалізують у Волинській області.

Орден братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель Польської провінції Святого Йосифа завдяки підтримці Міністерства культури і національної спадщини РП здійснить другий етап ремонтних робіт у костелі Святих Йоакима та Анни у Володимирі. Фінансування цих робіт заплановане також у 2026 році.

Другий етап ремонтно-реставраційних робіт завдяки гранту польського Мінкульту проведуть і в костелі Пресвятої Трійці в Любомлі. Цей проєкт реалізує Фундація партнерства для Центрально-Східної Європи.

Ще один об'єкт у Волинській області – колегіальний костел Святої Трійці в Олиці. Фундація культурної спадщини проведе тут десятий етап рятувально-реставраційних робіт.

У Тернопільській області продовжиться порятунок костелу Пресвятої Трійці в Підгайцях. Це буде другий етап робіт, запланованих Товариством "Робимо, що можемо". 

Крім того, фінансування отримають проєкти, які польські фундації реалізують у Литві, Латвії та Грузії.

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".