У Львові відновили пошкоджену внаслідок обстрілів половецьку бабу з кургану Сторожова могила

Відновлену тисячолітню кам’яну статую встановили біля Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.

Про це повідомила Великоновосілківська селищна військова адміністрація.

"Ця давня скульптура, яка мала ритуальне значення, була пошкоджена внаслідок ворожих обстрілів. Завдяки зусиллям волонтерів та воїнів ЗСУ вдалося врятувати понад 200 уламків статуї", — йдеться у повідомленні адміністрації.

Скульптори Сергій Якунін, Олекса Фурдіяк та Олег Капустяк, працюючи в майстернях Львова, безоплатно здійснили відновлення пам'ятки. До роботи долучився також реставратор Тарас Олещук, який виготовив металеві кріплення для фіксації елементів.

"Процес реконструкції включав збирання трьох великих уламків торса, вклеювання голови та рук, а також відтворення дрібних деталей зі знайдених цементних фрагментів. Понад 40 шматків скульптури було використано для формування її спини", — зазначили в селищній адміністрації.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.