Мінкульт надав дозвіл на перепоховання радянських солдатів з Пагорбу Слави у Львові

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України дало дозвіл на перенесення останків радянських солдатів з меморіального комплексу "Пагорб Слави" у Львові.

Про це вказано у відповідному наказі Мінкульту.

Йдеться про перепоховання братської могили російських воїнів, могили радянських воїнів, 24 могил героїв Радянського Союзу, 226 індивідуальних могил радянських солдатів та памʼятників діячам СРСР. 

Зокрема, на території меморіального комплексу похований агент НКВС Микола Кузнєцов. Його родичі неодноразово вимагали від Львівської міськради передати його останки для перепроховання в Єкатеринбурзі. Неодноразово прах Миколи Кузнєцова намагалися безуспішно викрасти.

 

Усі радянські поховання перенесуть на територію Голосківського кладовища. Нагляд за перепохованням мають здійснювати відповідні органи ЛОДА.

Керуючий справами виконкому ЛМР Євген Бойко в коментарі ZAXID.NET повідомив, що для ексгумації останків необхідне ще окреме рішення виконкому:

"Загалом питання радянських перезахоронень в місті було давно, але війна пришвидштла цей процес. Місто зініціювало процес перепоховання останків радянських військових і діячів НКВС. Наступний наш крок – це рішення виконавчого комітету про проведення ексгумації, дослідження і проведення самих робіт".

Пагорб Слави – це меморіальний комплекс у Львові, де поховані російські та радянські військові, що загинули під час Першої та Другої світової воєн. Меморіальний комплекс є частиною заповідника "Личаківський цвинтар".

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.