Мінкульт надав дозвіл на перепоховання радянських солдатів з Пагорбу Слави у Львові

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України дало дозвіл на перенесення останків радянських солдатів з меморіального комплексу "Пагорб Слави" у Львові.

Про це вказано у відповідному наказі Мінкульту.

Йдеться про перепоховання братської могили російських воїнів, могили радянських воїнів, 24 могил героїв Радянського Союзу, 226 індивідуальних могил радянських солдатів та памʼятників діячам СРСР. 

Зокрема, на території меморіального комплексу похований агент НКВС Микола Кузнєцов. Його родичі неодноразово вимагали від Львівської міськради передати його останки для перепроховання в Єкатеринбурзі. Неодноразово прах Миколи Кузнєцова намагалися безуспішно викрасти.

 

Усі радянські поховання перенесуть на територію Голосківського кладовища. Нагляд за перепохованням мають здійснювати відповідні органи ЛОДА.

Керуючий справами виконкому ЛМР Євген Бойко в коментарі ZAXID.NET повідомив, що для ексгумації останків необхідне ще окреме рішення виконкому:

"Загалом питання радянських перезахоронень в місті було давно, але війна пришвидштла цей процес. Місто зініціювало процес перепоховання останків радянських військових і діячів НКВС. Наступний наш крок – це рішення виконавчого комітету про проведення ексгумації, дослідження і проведення самих робіт".

Пагорб Слави – це меморіальний комплекс у Львові, де поховані російські та радянські військові, що загинули під час Першої та Другої світової воєн. Меморіальний комплекс є частиною заповідника "Личаківський цвинтар".

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".