Пентагон видалив веб-сторінку про солдата-індіанця, який підняв прапор на Іодзімі

Пентагон вилучив зі свого сайту сторінку, присвячену рядовому Айрі Хейзу, одному з шести морських піхотинців, які встановили прапор США на острові Іодзімі в 1945 році.

На це звернуло видання The Washington Post, пише "Аргумент".

Військове відомство видаляє веб-сторінки в рамках згортання програм, пов'язаних із політикою різноманітності, рівності та інклюзивності (DEI). Айра Хейз — індіанець племені піма, і, як зазначає WP, Пентагон також видалив "багато інших" матеріалів, присвячених військовослужбовцям з-поміж корінних американців та інших меншин.

Серед видалених — статті про шифрувальників навахо (група індіанців племені навахо, які в роки Другої світової війни працювали в американській армії радистами), які відіграли вирішальну роль у перемозі США на Іодзімі і на всьому тихоокеанському театрі військових дій Другої світової війни, а також окрузі Аппоматтокс наприкінці Громадянської війни. The Guardian писала, що також видалена веб-сторінка про афроамериканського генерал-майора Чарльза Кальвіна Роджерса, ветерана В'єтнамської війни.

DEI — комплекс заходів, спрямованих на досягнення рівноправності історично не представлених та пригноблених соціальних груп у різних сферах життя, ця програма активно просувалася за президента США Джо Байдена. Дональд Трамп, який змінив його, в перший день перебування на посаді, підписав у тому числі указ про "припинення радикальних і марнотратних державних програм і преференцій" DEI.

Про історію фотографії "Прапор над Іодзімою" читайте у матеріалі.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.