У Києві планують створити Музей монументальної пропаганди СРСР

Національний комплекс "Експоцентр України" оголосив конкурс на дослідження радянської спадщини ВДНГ, що стане основою для створення Музею пропаганди

Про це повідомили на сайті ВДНГ.

У конкурсі можуть взяти участь експерти з досвідом роботи з культурною спадщиною, а також дослідники, які реалізовували візуальні та аналітичні проєкти, присвячені культурі та мистецтву СРСР.

"Вони надаватимуть професійні рекомендації щодо переосмислення комплексу в межах процесів декомунізації та деколонізації, що допоможе сформувати концепцію майбутнього музею", - пояснили в заяві "Експоцентру України".

Ідея створення музею виникла ще у 2016 році. З 2014 року в Україні розпочався процес декомунізації, а з 2022 року активно розгортається процес деколонізації. Зазначається, що ще у 2008 році 19 об'єктів "Експоцентру" внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток як комплексну пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення. А у 2021 році кабінет міністрів змінив її статус на національний.

"Дослідження радянської історії ВДНГ та створення Музею монументальної пропаганди допоможе поєднати охоронну спадщину з її переосмисленням. Адже радянська історія комплексу закладена в його архітектурі: павільйони, споруди та символіка вже є частиною майбутньої експозиції. Ці пам'ятки не зазнали змін в радянський період — вони від початку створювалися саме такими. Саме тому ВДНГ є логічним місцем для музею", - зазначили на сайті ВДНГ.

Національний комплекс "Експоцентр України" — єдина державна виставкова установа України. Тут проходять міжнародні та національні виставки і ярмарки, організовують культурні фестивалі.

З умовами участі у мистецькому конкурсі "Дослідження історії та концепції ВДНГ як типу радянського ідеологічного простору" можна ознайомитися за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".