У Києві планують створити Музей монументальної пропаганди СРСР

Національний комплекс "Експоцентр України" оголосив конкурс на дослідження радянської спадщини ВДНГ, що стане основою для створення Музею пропаганди

Про це повідомили на сайті ВДНГ.

У конкурсі можуть взяти участь експерти з досвідом роботи з культурною спадщиною, а також дослідники, які реалізовували візуальні та аналітичні проєкти, присвячені культурі та мистецтву СРСР.

"Вони надаватимуть професійні рекомендації щодо переосмислення комплексу в межах процесів декомунізації та деколонізації, що допоможе сформувати концепцію майбутнього музею", - пояснили в заяві "Експоцентру України".

Ідея створення музею виникла ще у 2016 році. З 2014 року в Україні розпочався процес декомунізації, а з 2022 року активно розгортається процес деколонізації. Зазначається, що ще у 2008 році 19 об'єктів "Експоцентру" внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток як комплексну пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення. А у 2021 році кабінет міністрів змінив її статус на національний.

"Дослідження радянської історії ВДНГ та створення Музею монументальної пропаганди допоможе поєднати охоронну спадщину з її переосмисленням. Адже радянська історія комплексу закладена в його архітектурі: павільйони, споруди та символіка вже є частиною майбутньої експозиції. Ці пам'ятки не зазнали змін в радянський період — вони від початку створювалися саме такими. Саме тому ВДНГ є логічним місцем для музею", - зазначили на сайті ВДНГ.

Національний комплекс "Експоцентр України" — єдина державна виставкова установа України. Тут проходять міжнародні та національні виставки і ярмарки, організовують культурні фестивалі.

З умовами участі у мистецькому конкурсі "Дослідження історії та концепції ВДНГ як типу радянського ідеологічного простору" можна ознайомитися за посиланням.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.