IN MEMORIAM: Померла ветеранка Другої світової війни Ольга Твердохлєбова

У Вінниці на 102 році життя померла почесна ветеранка Другої світової війни Ольга Твердохлєбова.

Про це повідомила Поліція Вінницької області.

Ольга Твердохлєбова народилася 10 грудня 1923 року у Вінниці. Навчалась у Ленінградському вищому військово-інженерному училищі зв'язку. Згодом її відібрали у спеціальний польський взвод. 

Під час Другої світової війни Ольга Твердохлєбова була розвідницею та виконувала завдання на території окупованої Польщі та в Німеччині. Наприкінці війни Ольга була вже командиром маневреного взводу зв'язку.

"Ольга Іванівна пройшла всю II Світову війну у складі радіорозвідувального дивізіону, виконувала розвідні завдання в Польщі та Німеччині, ледь не загинула. Перемогу зустріла у Берліні та розписалася на Бранденбурзьких воротах", - йдеться у повідомленні Поліції Вінницької області.

У перші дні повномасштабної російсько-української війни Твердохлєбова звернулася до військкомату і попросилася у снайпери.

Серед нагород ветеранки – орден Богдана Хмельницького III ступеня, орден "За мужність" III ступеня, орден Княгині Ольги III ступеня, медалі "За відвагу", "За бойові заслуги", польський великий срібний орден "Річ Посполита" та радянські відзнаки.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.