АНОНС: Круглий стіл на тему "Українсько-єврейські взаємини у дисидентському русі"

В рамках "Днів науки НаУКМА 2025" 3 квітня відбудеться круглий стіл на тему "Українсько-єврейські взаємини у дисидентському русі", організатором якого є Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства.

Мета заходу – обговорення співпраці та взаємопідтримки між українськими і єврейськими дисидентами у боротьбі за права людини, свободу слова та національну ідентичність за часів совєцького режиму.

Спікери події:

Йосиф Зісельс – учасник дисидентського та правозахисного руху, член Української Гельсінської групи, політв'язень радянських таборів; виконавчий співпрезидент Вааду України, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України.

Мирослав Маринович – учасник дисидентського та правозахисного руху, член-засновник Української Гельсінської групи, політв'язень радянських таборів; проректор Українського католицького університету.

Леонід Фінберг – головний редактор "Дух і Літера", директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА.

Подію модерує Юлія Кравченко, наукова співробітниця Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА.

Питання для обговорення:

- аналіз основних аспектів українсько-єврейської співпраці, взаємопідтримки та солідарності у дисидентському русі, зокрема роль ключових постатей та організацій, які сприяли формуванню спільного опору тоталітарному режиму;

- джерельна база та наявні архівні матеріали, що висвітлюють міжетнічний діалог, а також роль цих матеріалів у відновленні історичної пам'яті та усвідомленні спільного досвіду боротьби;

- обговорення можливостей ініціювання нових досліджень та створення наукової платформи для вивчення спільної історії українців та євреїв в контексті їхнього опору тоталітарному режиму, зокрема вивчення невідомих або недостатньо досліджених аспектів взаємодії між цими групами в умовах радянської репресивної політики.

Коли: 3 квітня з 15:30 до 17:30

Де: Музей НаУКМА. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2

Реєстрація участі у події за лінком.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.