Стипендії з документування та архівування війни LivArch

Центр міської історії запрошує зголошуватись на короткотермінову стипендію з документування та архівування війни LivArch.

Про це інформує Центр міської історії.

Стипендія консорціуму LivArch покликана підтримати людей, які творять та досліджують архіви про російську війну проти України. Незалежно від того, чи ви збираєте власні джерела та/або дослідницькі дані та потребуєте допомоги у підготовці їх до публікації, чи ділитеся своїми знаннями з різними ініціативами, чи проводите дослідження "живих архівів" на метарівні, запрошуємо зголошуватись.

Учасники/-ці отримають стипендію в розмірі 1 000 євро на місяць. Можлива тривалість від одного до трьох місяців впродовж 2025 року. Стипендія можлива як з перебуванням у Центрі міської історії у Львові, так і у дистанційному чи комбінованому форматі.

Упродовж цього періоду стипендіати та стипендіатки працюватимуть самостійно над своїми дослідницькими проєктами та матимуть змогу консультуватись з командою Центру і спільно налагоджувати професійні контакти з середовищем, а також брати участь у подіях консорціуму LivArch. 

Зголошуватись можуть громадські активісти/активістки, магістранти/магістрантки, докторанти/докторантки, постдоки, музейні працівники й працівниці, бібліотекарі й бібліотекарки, архівісти й архівістки, співробітники й співробітниці університетів та науково-дослідних установ, а також незалежні науковці та науковиці. 

Заявки українською або англійською мовою адсилайте до 28 квітня 2025 року.

Детальніше про стипендію та умови участі за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".