Стипендії з документування та архівування війни LivArch

Центр міської історії запрошує зголошуватись на короткотермінову стипендію з документування та архівування війни LivArch.

Про це інформує Центр міської історії.

Стипендія консорціуму LivArch покликана підтримати людей, які творять та досліджують архіви про російську війну проти України. Незалежно від того, чи ви збираєте власні джерела та/або дослідницькі дані та потребуєте допомоги у підготовці їх до публікації, чи ділитеся своїми знаннями з різними ініціативами, чи проводите дослідження "живих архівів" на метарівні, запрошуємо зголошуватись.

Учасники/-ці отримають стипендію в розмірі 1 000 євро на місяць. Можлива тривалість від одного до трьох місяців впродовж 2025 року. Стипендія можлива як з перебуванням у Центрі міської історії у Львові, так і у дистанційному чи комбінованому форматі.

Упродовж цього періоду стипендіати та стипендіатки працюватимуть самостійно над своїми дослідницькими проєктами та матимуть змогу консультуватись з командою Центру і спільно налагоджувати професійні контакти з середовищем, а також брати участь у подіях консорціуму LivArch. 

Зголошуватись можуть громадські активісти/активістки, магістранти/магістрантки, докторанти/докторантки, постдоки, музейні працівники й працівниці, бібліотекарі й бібліотекарки, архівісти й архівістки, співробітники й співробітниці університетів та науково-дослідних установ, а також незалежні науковці та науковиці. 

Заявки українською або англійською мовою адсилайте до 28 квітня 2025 року.

Детальніше про стипендію та умови участі за посиланням.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".