IN MEMORIAM: Померла директорка Музею історії Києва Діана Попова

У віці 47 років пішла з життя генеральна директорка Музею історії Києва, кандидатка історичних наук Діана Попова.

Діана Попова залишила повідомлення, яке після її смерті опублікував її чоловік Олексій Лушніков у Facebook.

"Привіт усім. Пишу руками чоловіка. Так вийшло, що мій життєвий шлях на Землі закінчився. Я боролася як могла, але всесвіт сказав досить. Тримаючи за руки свого чоловіка я пішла під час Песах (мабуть, моє єврейське коріння на 25% зіграло тут головну роль). Вибачте якщо когось образила, не тримайте зла на мене. Я вдячна всім хто був в моєму житті. Люблю вас всіх. Сподіваюсь бути янголом охоронцем для своїх близьких", — йдеться у повідомленні.

Тривалий час Діана Попова боролася з онкологією.

Діана Попова закінчила Київський Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, Інститут міжнародних відносин і Національну академію управління. З жовтня 2014 року Попова очолювала Департамент культури Київської міської ради. У лютому 2021 року вона залишила посаду. З вересня 2022 року була директоркою Музею історії Києва.

Тривалий час Діана Попова боролася з онкологією.

"Вона гідно приймала виклики цих важких часів, вкладала в Музей усю свою нестримну енергію, залучала підтримку партнерів, надихала та гуртувала команду, прагнула, щоб музейні проєкти були яскравими та памʼятними!", - написали на Facebook-сторінці Музею. 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.