IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Сергій Федака

На 61-му році життя помер історик, професор Ужгородського національного університету Сергій Федака.

Про це повідомила пресслужба Закарпатської ОВА.

"Не стало одного з провідних істориків сучасності, професора УжНУ, письменника, журналіста, автора 16-томної "Історії України". Сергій Федака був справжнім патріотом, працьовитою та шанованою людиною серед колег, студентів, усіх, хто мав нагоду його знати. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким", – йдеться в повідомленні.

Сергій Федака — доктор історичних наук, письменник, журналіст. Він був автором шістнадцятитомної "Історії України", а також численних монографій. Як науковець досліджував раннє середньовіччя та історію Київської Русі

Сергій Федака народився у Маріуполі. Згодом родина переїхала до Ужгорода. Тут навчався на історичному факультеті Ужгородського державного університету. Після навчання працював молодшим науковим співробітником Закарпатського музею історії релігії і атеїзму. З осені 1989 року став аспірантом кафедри історії СРСР і УРСР Ужгородського державного університету. 2003 року отримав звання професора кафедри історії України Ужгородського національного університету.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.