IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Сергій Федака

На 61-му році життя помер історик, професор Ужгородського національного університету Сергій Федака.

Про це повідомила пресслужба Закарпатської ОВА.

"Не стало одного з провідних істориків сучасності, професора УжНУ, письменника, журналіста, автора 16-томної "Історії України". Сергій Федака був справжнім патріотом, працьовитою та шанованою людиною серед колег, студентів, усіх, хто мав нагоду його знати. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким", – йдеться в повідомленні.

Сергій Федака — доктор історичних наук, письменник, журналіст. Він був автором шістнадцятитомної "Історії України", а також численних монографій. Як науковець досліджував раннє середньовіччя та історію Київської Русі

Сергій Федака народився у Маріуполі. Згодом родина переїхала до Ужгорода. Тут навчався на історичному факультеті Ужгородського державного університету. Після навчання працював молодшим науковим співробітником Закарпатського музею історії релігії і атеїзму. З осені 1989 року став аспірантом кафедри історії СРСР і УРСР Ужгородського державного університету. 2003 року отримав звання професора кафедри історії України Ужгородського національного університету.

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".