IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Валерій Степанков

У віці 77 років помер доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Валерій Степанков.

Про це повідомили колеги Валерія Степанкова.

Валерій Степанков народився 18 вересня 1947 року у селі Слобідка-Рихтівська на Хмельниччині. 1969 року закінчив з відзнакою відділ історії історико-філологічного факультету Кам'янець-Подільського педінституту.

З 1970 року був асистентом кафедри загальної історії Кам'янець-Подільського педінституту. З травня 1971 до травня 1973 року проходив службу у лавах збройних сил СРСР. Після повернення з військової служби поновився на посаді асистента кафедри загальної історії.

1980 року захистив кандидатську дисертацію "Антифеодальна боротьба селянства і козацьких низів у роки Визвольної війни (1648—1654)". У 1985 році став доцентом кафедри всесвітньої історії.

У 1992 році обирається на посаду професора. У грудні 1993 року успішно захистив за сукупністю робіт докторську дисертацію на тему "Українська держава у середині XVII століття: проблеми становлення й боротьби за незалежність (1648—1657 роки)".

У 1999—2006 роках обіймав посаду завідувача кафедри всесвітньої історії Кам'янець-Подільського державного університету. З 2015 року очолив кафедру всесвітньої історій Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Сфера наукових інтересів Степанкова охоплює дослідження проблем історії Української революції XVII ст., Української держави XVII—XVIII ст., політичної свідомості суспільства Гетьманщини XVII—XVIII ст., політичної еліти й козацтва XVII—XVIII ст.

Валерій Степанков - автор 450 опублікованих наукових робіт; у тому числі автор і співавтор 80 монографій, посібників, підручників і брошур; редактор і рецензент близько 200 монографій, збірників, статей, посібників і матеріалів конференцій.

Був лауреатом премії НАН України імені М. С. Грушевського (1993), Заслуженим працівником народної освіти України (1993), лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), нагороджений нагрудним знаком "За наукові досягнення" (2006), орденом "За заслуги" III ступеня (2007), Хрестом Івана Мазепи (2010) та удостоєний звання Почесного краєзнавця України (2017).

Прощання із Валерієм Степанковим професором відбудеться в центральному корпусі Університету Огієнка 25 січня з 10:00 до 12:00.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.