IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Валерій Степанков

У віці 77 років помер доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Валерій Степанков.

Про це повідомили колеги Валерія Степанкова.

Валерій Степанков народився 18 вересня 1947 року у селі Слобідка-Рихтівська на Хмельниччині. 1969 року закінчив з відзнакою відділ історії історико-філологічного факультету Кам'янець-Подільського педінституту.

З 1970 року був асистентом кафедри загальної історії Кам'янець-Подільського педінституту. З травня 1971 до травня 1973 року проходив службу у лавах збройних сил СРСР. Після повернення з військової служби поновився на посаді асистента кафедри загальної історії.

1980 року захистив кандидатську дисертацію "Антифеодальна боротьба селянства і козацьких низів у роки Визвольної війни (1648—1654)". У 1985 році став доцентом кафедри всесвітньої історії.

У 1992 році обирається на посаду професора. У грудні 1993 року успішно захистив за сукупністю робіт докторську дисертацію на тему "Українська держава у середині XVII століття: проблеми становлення й боротьби за незалежність (1648—1657 роки)".

У 1999—2006 роках обіймав посаду завідувача кафедри всесвітньої історії Кам'янець-Подільського державного університету. З 2015 року очолив кафедру всесвітньої історій Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Сфера наукових інтересів Степанкова охоплює дослідження проблем історії Української революції XVII ст., Української держави XVII—XVIII ст., політичної свідомості суспільства Гетьманщини XVII—XVIII ст., політичної еліти й козацтва XVII—XVIII ст.

Валерій Степанков - автор 450 опублікованих наукових робіт; у тому числі автор і співавтор 80 монографій, посібників, підручників і брошур; редактор і рецензент близько 200 монографій, збірників, статей, посібників і матеріалів конференцій.

Був лауреатом премії НАН України імені М. С. Грушевського (1993), Заслуженим працівником народної освіти України (1993), лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), нагороджений нагрудним знаком "За наукові досягнення" (2006), орденом "За заслуги" III ступеня (2007), Хрестом Івана Мазепи (2010) та удостоєний звання Почесного краєзнавця України (2017).

Прощання із Валерієм Степанковим професором відбудеться в центральному корпусі Університету Огієнка 25 січня з 10:00 до 12:00.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.