На Франківщині відновлять документи ОУН, які знайшли у бідоні в лісі

На реставрацію передали архівні документи ОУН, які пролежали під землею 80 років.

Про це пише "Суспільне".

Бідон з архівами ОУН знайшли в лісі жителі села Козаківка Болехівської громади 4 квітня 2025 року. Вони передали їх учасникам пошуково-історичного клубу сусіднього села Тисів.

"Буря перевернула дерево, і люди побачили частину зламаної якоїсь металевої посудини. І коли дізналися, що це — документи, вони одразу зв'язалися з нами. Мені важко навіть передати те відчуття від усвідомлення, що матінка-природа сама архів показала. Самі розумієте, НКВС і радянщина знищили все. І ці всі архіви, як ми бачимо, — он по наших лісах", — каже голова первинного осередку клубу Віктор Савчук.

Це вперше на Прикарпатті знайшли документи, які належали провідним структурам українського підпілля. Йдеться про щонайменше пів сотні документів, виданих у 1948-1950 роках. 

"Ці видання вочевидь належали осередку пропаганди Української головної визвольної ради. Це — своєрідний підпільний уряд, який був створений ОУН. Він би мав представляти українську державу у стані війни. Очільником бюро інформації Української головної визвольної ради був Петро "Полтава" Федун. Можливо, це міг бути частково його особистий архів або структури, яку він очолював", — пояснює директор комунального підприємства "Пам'ять" Василь Тимків.

Над реставрацією знахідки працюватимуть спеціалісти з відновлення архівних документів комунального підприємства "Пам'ять" та історик і реставратор Анатолій Євстигнєєв.

"Я вперше бачу, що документи в такому гарному стані. На це вплинуло те, що вони були вологими. Тобто не було кисню, вони не висохли. І зараз деякі сторінки майже відкриваються самі. Найгірше буде з архівними документами, які у болоті. Загалом є дуже багато цікавого. Тут знайшли звернення до чеського братнього народу, щоб підіймалися на боротьбу проти більшовиків у Чехії. Тут є документи російською мовою, щоб росіяни могли прочитати, і українською мовою — багатонаціональні", — каже Анатолій Євстигнєєв.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.