На Франківщині відновлять документи ОУН, які знайшли у бідоні в лісі

На реставрацію передали архівні документи ОУН, які пролежали під землею 80 років.

Про це пише "Суспільне".

Бідон з архівами ОУН знайшли в лісі жителі села Козаківка Болехівської громади 4 квітня 2025 року. Вони передали їх учасникам пошуково-історичного клубу сусіднього села Тисів.

"Буря перевернула дерево, і люди побачили частину зламаної якоїсь металевої посудини. І коли дізналися, що це — документи, вони одразу зв'язалися з нами. Мені важко навіть передати те відчуття від усвідомлення, що матінка-природа сама архів показала. Самі розумієте, НКВС і радянщина знищили все. І ці всі архіви, як ми бачимо, — он по наших лісах", — каже голова первинного осередку клубу Віктор Савчук.

Це вперше на Прикарпатті знайшли документи, які належали провідним структурам українського підпілля. Йдеться про щонайменше пів сотні документів, виданих у 1948-1950 роках. 

"Ці видання вочевидь належали осередку пропаганди Української головної визвольної ради. Це — своєрідний підпільний уряд, який був створений ОУН. Він би мав представляти українську державу у стані війни. Очільником бюро інформації Української головної визвольної ради був Петро "Полтава" Федун. Можливо, це міг бути частково його особистий архів або структури, яку він очолював", — пояснює директор комунального підприємства "Пам'ять" Василь Тимків.

Над реставрацією знахідки працюватимуть спеціалісти з відновлення архівних документів комунального підприємства "Пам'ять" та історик і реставратор Анатолій Євстигнєєв.

"Я вперше бачу, що документи в такому гарному стані. На це вплинуло те, що вони були вологими. Тобто не було кисню, вони не висохли. І зараз деякі сторінки майже відкриваються самі. Найгірше буде з архівними документами, які у болоті. Загалом є дуже багато цікавого. Тут знайшли звернення до чеського братнього народу, щоб підіймалися на боротьбу проти більшовиків у Чехії. Тут є документи російською мовою, щоб росіяни могли прочитати, і українською мовою — багатонаціональні", — каже Анатолій Євстигнєєв.

 

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.