На Франківщині відновлять документи ОУН, які знайшли у бідоні в лісі

На реставрацію передали архівні документи ОУН, які пролежали під землею 80 років.

Про це пише "Суспільне".

Бідон з архівами ОУН знайшли в лісі жителі села Козаківка Болехівської громади 4 квітня 2025 року. Вони передали їх учасникам пошуково-історичного клубу сусіднього села Тисів.

"Буря перевернула дерево, і люди побачили частину зламаної якоїсь металевої посудини. І коли дізналися, що це — документи, вони одразу зв'язалися з нами. Мені важко навіть передати те відчуття від усвідомлення, що матінка-природа сама архів показала. Самі розумієте, НКВС і радянщина знищили все. І ці всі архіви, як ми бачимо, — он по наших лісах", — каже голова первинного осередку клубу Віктор Савчук.

Це вперше на Прикарпатті знайшли документи, які належали провідним структурам українського підпілля. Йдеться про щонайменше пів сотні документів, виданих у 1948-1950 роках. 

"Ці видання вочевидь належали осередку пропаганди Української головної визвольної ради. Це — своєрідний підпільний уряд, який був створений ОУН. Він би мав представляти українську державу у стані війни. Очільником бюро інформації Української головної визвольної ради був Петро "Полтава" Федун. Можливо, це міг бути частково його особистий архів або структури, яку він очолював", — пояснює директор комунального підприємства "Пам'ять" Василь Тимків.

Над реставрацією знахідки працюватимуть спеціалісти з відновлення архівних документів комунального підприємства "Пам'ять" та історик і реставратор Анатолій Євстигнєєв.

"Я вперше бачу, що документи в такому гарному стані. На це вплинуло те, що вони були вологими. Тобто не було кисню, вони не висохли. І зараз деякі сторінки майже відкриваються самі. Найгірше буде з архівними документами, які у болоті. Загалом є дуже багато цікавого. Тут знайшли звернення до чеського братнього народу, щоб підіймалися на боротьбу проти більшовиків у Чехії. Тут є документи російською мовою, щоб росіяни могли прочитати, і українською мовою — багатонаціональні", — каже Анатолій Євстигнєєв.

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?