Служба зовнішньої розвідки України повернула історичний стародрук XVIII століття

Співробітники Служби віднайшли і повернули в Україну рідкісний стародрук – повну богослужбову книгу «Октоїх» («осьмигласник»), що була видана 1758 року в друкарні Почаївської Свято-Успенської лаври.

Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.

Зовнішня розвідка з'ясувала, що один із аукціонних домів продавав колекцію стародруків, виданих Києво-Печерською та Почаївською Свято-Успенською лаврами. Фахівці аукціону під час атрибуції стародруків встановили, що видання 1758 року містить відбитки штампів установи, де зберігалася книга. Згодом її продали особі, яка забезпечувала формування колекцій стародруків українських підприємців. Надалі "Октоїх" зберігався у приватній колекції на території АР Крим, Україна.

Згодом співробітники Служби встановили, що книга містить оригінальні штампи, які використовував Вінницький краєзнавчий музей для обліку своїх експонатів із 1920 року.

"На сьогодні примірники цього видання були зафіксовані лише у чотирьох збірках і вони мають пошкодження й неповні. А цей, що ми повернули, повний і має всі сторінки", – повідомив представник Служби зовнішньої розвідки під час передачі стародруку до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

СЗРУ наголошує: нині 101 український музей розташований під російською окупацією, в яких перебуває понад 1 700 00 предметів державної частини музейного фонду, тож робота з повернення культурних цінностей триватиме й надалі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.