Презентовано пам’ятну монету, присвячену зовнішній розвідці України

Випуск пам'ятної монети приурочено до Дня зовнішньої розвідки, який відзначається 24 січня.

Про це йдеться на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

Голова Служби зовнішньої розвідки України генерал-лейтенант Олег Іващенко та Голова Національного банку України Андрій Пишний презентували пам'ятну монету "Служба зовнішньої розвідки України". 

Пам'ятна монета "Служба зовнішньої розвідки України" має номінал 5 гривень, її виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – "спеціальний анциркулейтед", маса – 16,5 г, діаметр – 35,0 мм. Тираж – до 75 000 штук. Гурт монети – рифлений.

Монета містить окремі елементи, які вперше застосовані в українській нумізматиці. На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України. По периметру кола азбукою Морзе закодовано перші три слова назви відомства, яку продубльовано у нижній частині: Служба зовнішньої розвідки України. У центрі монети зображено хрест. Який є основним елементом нової символіки та відомчих заохочувальних відзнак Служби зовнішньої розвідки України. У центрі хреста  – знак Княжої держави Володимира Великого (тризуб), обрамлений гаслом Служби латиницею – "OMNIA VINCIT VERITAS" ("ІСТИНА ПЕРЕМАГАЄ ВСЕ"). Контури мапи з континентами навколо центру символізують просторовий розмах розвідувальної діяльності Служби.

На реверсі монети розміщено стилізований тризуб, навколо якого цифрами зашифровані слова одного з відомих українських політичних і громадських діячів. Для кодування використано шифр Української повстанської армії та кодове слово, обране Службою зовнішньої розвідки України. 

Через шість місяців після дати введення монети в обіг із розшифрованим текстом можна буде ознайомитися на офіційному сайті Служби зовнішньої розвідки України та в каталозі нумізматичної продукції на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.