Презентовано пам’ятну монету, присвячену зовнішній розвідці України

Випуск пам'ятної монети приурочено до Дня зовнішньої розвідки, який відзначається 24 січня.

Про це йдеться на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

Голова Служби зовнішньої розвідки України генерал-лейтенант Олег Іващенко та Голова Національного банку України Андрій Пишний презентували пам'ятну монету "Служба зовнішньої розвідки України". 

Пам'ятна монета "Служба зовнішньої розвідки України" має номінал 5 гривень, її виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – "спеціальний анциркулейтед", маса – 16,5 г, діаметр – 35,0 мм. Тираж – до 75 000 штук. Гурт монети – рифлений.

Монета містить окремі елементи, які вперше застосовані в українській нумізматиці. На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України. По периметру кола азбукою Морзе закодовано перші три слова назви відомства, яку продубльовано у нижній частині: Служба зовнішньої розвідки України. У центрі монети зображено хрест. Який є основним елементом нової символіки та відомчих заохочувальних відзнак Служби зовнішньої розвідки України. У центрі хреста  – знак Княжої держави Володимира Великого (тризуб), обрамлений гаслом Служби латиницею – "OMNIA VINCIT VERITAS" ("ІСТИНА ПЕРЕМАГАЄ ВСЕ"). Контури мапи з континентами навколо центру символізують просторовий розмах розвідувальної діяльності Служби.

На реверсі монети розміщено стилізований тризуб, навколо якого цифрами зашифровані слова одного з відомих українських політичних і громадських діячів. Для кодування використано шифр Української повстанської армії та кодове слово, обране Службою зовнішньої розвідки України. 

Через шість місяців після дати введення монети в обіг із розшифрованим текстом можна буде ознайомитися на офіційному сайті Служби зовнішньої розвідки України та в каталозі нумізматичної продукції на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.