Оголошено національний збір на пам'ятник Олені Пчілці в Гадячі

Проєкт зі збору коштів на пам'ятник Олені Пчілці в Гадячі, яка зробила вагомий внесок у розвиток національної журналістики.

Про це йдеться на сайті Велика Ідея.

Проєкт ініціювала редакція медіа "Рідний край. Газета Гадяцького земства", яку свого часу редагувала Олена Пчілка, а також мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua — Національна мережа гіперлокальних медіа за підтримки відділу культури і туризму Гадяцької міської ради.

"Ольга Драгоманова-Косач видавала часописи і газети українською мовою, яку Російська імперія забороняла. Вона власним коштом друкувала пресу в роки Української народної республіки, коли державність і національна свідомість були дуже крихкими. Це проєкт не просто про вшанування пам'яті, а про створення живого простору, де постать Олени Пчілки постане поза стереотипами радянської пропаганди і стане осередком для формування спільнот", - зазначають ініціатори проєкту. 

До слова, у Гадячі, де 175 років тому народилася Олена Пчілка, досі немає пам'ятника на її честь. Встановити пам'ятник планують поруч із будівлею редакції, де працювала письменниця і публіцистка. 

Збір на 2,5 мільйона гривень триватиме 100 днів. Протягом цього часу медіа-ініціатори публікуватимуть подкасти, відео та статті, аби підкреслити значення творчої спадщини Олени Пчілки. Зібрані кошти витратять на створення концепції скульптури, конкурс ескізів, гонорари митцям, виготовлення та встановлення монумента, будівельні матеріали й просвітницьку діяльність.

Підтримати проєкт можна за посиланням

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.