Оголошено національний збір на пам'ятник Олені Пчілці в Гадячі

Проєкт зі збору коштів на пам'ятник Олені Пчілці в Гадячі, яка зробила вагомий внесок у розвиток національної журналістики.

Про це йдеться на сайті Велика Ідея.

Проєкт ініціювала редакція медіа "Рідний край. Газета Гадяцького земства", яку свого часу редагувала Олена Пчілка, а також мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua — Національна мережа гіперлокальних медіа за підтримки відділу культури і туризму Гадяцької міської ради.

"Ольга Драгоманова-Косач видавала часописи і газети українською мовою, яку Російська імперія забороняла. Вона власним коштом друкувала пресу в роки Української народної республіки, коли державність і національна свідомість були дуже крихкими. Це проєкт не просто про вшанування пам'яті, а про створення живого простору, де постать Олени Пчілки постане поза стереотипами радянської пропаганди і стане осередком для формування спільнот", - зазначають ініціатори проєкту. 

До слова, у Гадячі, де 175 років тому народилася Олена Пчілка, досі немає пам'ятника на її честь. Встановити пам'ятник планують поруч із будівлею редакції, де працювала письменниця і публіцистка. 

Збір на 2,5 мільйона гривень триватиме 100 днів. Протягом цього часу медіа-ініціатори публікуватимуть подкасти, відео та статті, аби підкреслити значення творчої спадщини Олени Пчілки. Зібрані кошти витратять на створення концепції скульптури, конкурс ескізів, гонорари митцям, виготовлення та встановлення монумента, будівельні матеріали й просвітницьку діяльність.

Підтримати проєкт можна за посиланням

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".