Історики Сергій Плохій і Тімоті Снайдер стануть почесними докторами Оксфорду

Історики Сергій Плохій та Тімоті Снайдер отримають почесні докторські ступені в Оксфордському університеті.

Про це йдеться на сайті Оксфордського університету.

Почесні докторські ступені також отримають дама Джасінда Ардерн, лорд Мелвін Брегг, Клайв Майрі, професор Колм Тойбін, сер Мо Фараху, професор Роберт С. Лангер та професор Ервін Нехер.

"Я радий бути серед справді видатних людей, яких цього року відзначив Оксфордський університет, колиска західної вищої освіти. Щиро дякую всім, хто брав участь у процесі номінування", –  написав у Facebook Сергій Плохій.

Церемонія нагородження Encaenia відбудеться 25 червня. Реєстрація квитків для студентів, викладачів та випускників Оксфорду відкриється 6 травня.

Сергій Плохій — професор української історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету. Член Українського ПЕН. Автор більше десятка книг з історії України та Східної Європи, зокрема "Брама Європи", "Ядерне безумство", "Атоми і попіл".

Тімоті Снайдер — американський дослідник історії Центрально-Східної Європи, України, СРСР та Голокосту. Він очолить кафедру сучасної європейської історії в Торонтському університеті, створену за підтримки Фонду Темерті, та є постійним членом Інституту гуманітарних наук у Відні. Снайдер — автор понад 20 книжок, виданих у 40 країнах світу.

 

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.