Двоє істориків відкликали свої підписи під комюніке про Волинську трагедію

Двоє українських істориків відкликали підписи під Другим польсько-українським комюніке «Польсько-український діалог порозуміння».

Про це пише Радіо Свобода.

Двоє українських істориків Микола Кучерепа та Ігор Гирич відкликали свої підписи під зверненням після його оприлюднення і скандалу, який здійнявся.

"Бачу, що українці не готові поки що сприймати саму ідею таких угод. Є позиція принциповості. Я розумію позицію тих, хто каже, що має бути тільки українське розуміння. Враховуючи інтереси такого радикального бачення, зараз, мабуть, не на часі і тому я відкликав свій підпис. Але рано чи пізно потрібно домовлятися обом сторонам. Ця річ не є популярна, потрібно йти на компроміси. Але це потрібно робити, щоб принаймні мати спільний кордон з людьми, які хочуть нас почути. Поляки нас підтримують. Не йдеться про здачу кардинальних українських інтересів", ‒ пояснив у коментарі Радіо Свобода Ігор Гирич.

У 1994 році група у складі одинадцяти польських та українських істориків оприлюднила Перше спільне комюніке за результатами конференції "Поляки та українці 1918-1948. Важкі питання". Оскільки протягом тридцяти років так і не вдалося порозумітися довкола подій у ХХ столітті, які принесли дві світові війни і спричинили польсько-український конфлікт, тому, як пояснює польський центр "Карта", "до 80-х роковин Волинських злочинів (у липні 1943 року) вирішили повторно ініціювати написання вже Другого комюніке".

У листопаді 2024 року документ підписали 24 науковці. Він передбачає оцінку польсько-українського конфлікту 1940-х років.

З критикою комюніке виступили десятки істориків. Зокрема, Володимир В'ятрович у коментарі для "Радіо Свобода"  сказав, що документ нівелює український визвольний рух і презентує історію УПА лише як польсько-український конфлікт.

"Злочини УПА представляють як реалізацію якихось планів. Натомість злочини польських підпільників показують виключно як реакцію на дії українських повстанців і українців як таких. Нічого не говориться про активні вбивства, в тому числі масові, цивільного населення, яке робили польські підпільники", – наголосив В'ятрович.

Повний список підписантів можна переглянути за посиланням.

 
Хрест на місці братської могили в селі Угли на Рівненщині

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.