АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані у Вінниці "На щиті у вічність: як вшановували захисників України у діаспорі"

6 квітня у Вінниці відбудеться публічна лекція історика, журналіста та військовослужбовця Вахтанга Кіпіані "На щиті у вічність: як вшановували захисників України у діаспорі".

Вахтанг кіпіані розкаже про традиції поховання та вшанування українських військових часів Перших та Других визвольних змагань, зокрема Легіону Українських Січових Стрільців, Армії УНР, Галицької Армії та Української Повстанської Армії. На зустрічі йтиметься про звичаї та ритуали, які склалися в українській діаспорі.

Головна мета лектора – говорити з різними громадами та різними людьми для продовження пошуку рішень. Як нам вшановувати Героїв зараз, як використовувати наявний український досвід минулого та зважати на позивний досвід західного світу? І головне – не забувати тих, хто воює зараз. Це поєднання пам'яті про загиблих за Україну всіх поколінь і підтримки тих, хто воює сьогодні.

Вахтанг Кіпіані – український журналіст, історик, публіцист, головний редактор медіа "Історична правда", засновник Музею-архіву преси. Нині сержант 13-ї бригади оперативного призначення "Хартія" Національної гвардії України.

Коли: 6 квітня (неділя), 12:00

Де: HUB "Місто змістів" (вул. Григорія Сковороди, 11)

Вхід вільний, за попередньою реєстрацією.

 

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.