IN MEMORIAM: Померла ветеранка Другої світової війни Ольга Твердохлєбова

У Вінниці на 102 році життя померла почесна ветеранка Другої світової війни Ольга Твердохлєбова.

Про це повідомила Поліція Вінницької області.

Ольга Твердохлєбова народилася 10 грудня 1923 року у Вінниці. Навчалась у Ленінградському вищому військово-інженерному училищі зв'язку. Згодом її відібрали у спеціальний польський взвод. 

Під час Другої світової війни Ольга Твердохлєбова була розвідницею та виконувала завдання на території окупованої Польщі та в Німеччині. Наприкінці війни Ольга була вже командиром маневреного взводу зв'язку.

"Ольга Іванівна пройшла всю II Світову війну у складі радіорозвідувального дивізіону, виконувала розвідні завдання в Польщі та Німеччині, ледь не загинула. Перемогу зустріла у Берліні та розписалася на Бранденбурзьких воротах", - йдеться у повідомленні Поліції Вінницької області.

У перші дні повномасштабної російсько-української війни Твердохлєбова звернулася до військкомату і попросилася у снайпери.

Серед нагород ветеранки – орден Богдана Хмельницького III ступеня, орден "За мужність" III ступеня, орден Княгині Ольги III ступеня, медалі "За відвагу", "За бойові заслуги", польський великий срібний орден "Річ Посполита" та радянські відзнаки.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.