На Майдані Незалежності відкрили Алею памʼяті

На Майдані Незалежності у Києві відкрили Алею Памʼяті на честь полеглих воїнів батальйону "Вовки Да Вінчі".

Про це повідомив Окремий батальйон Вовки Да Вінчі.

Під час події їхні родини мали змогу підписати прапори батальйону іменами, які увіковічнені в історії — ці прапори майорітимуть на Майдані Незалежності як символ незламності та вдячності.

"Меморіалізація — це спосіб не дати часу стерти обличчя, голос, усмішку тих, кого забрала війна. Це наш спосіб сказати: "Ми пам'ятаємо. І завжди будемо пам'ятати". Бо немає більшої жертви, ніж життя, віддане за інших. І немає більшого болю, ніж втратити рідну людину у боротьбі за правду", - йдеться на сторінці у Фейсбук батальйону Вовки Да Вінчі.

У батальйоні наголосили, що таким чином прагнуть вшанувати кожного, хто віддав життя за Україну:

"Важливо, щоб кожне ім'я звучало, щоб кожна історія жила. Щоби діти знали, що їхні батьки — герої. Щоби батьки знали: їхніх дітей не забули. Щоби всі ми пам'ятали — свобода ніколи не буває безплатною".

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.