АНОНС: Дискусійна платформа «Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні»

3 травня у Музеї війни відбудуться засідання Дискусійної платформи «Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні» та презентація науково-популярного видання «Україна у Другій світовій. Календар війни» в межах музейної кампанії «Наша Перемога» до 80-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом.

Цього року людство відзначає 80-річчя закінчення Другої світової війни – збройного протистояння, участь у якому взяло понад 60 країн, зокрема й усі тогочасні великі держави. Друга світова війна визначила майбутнє Європи та людства на багато десятиліть.

Широкомасштабне вторгнення рф стало вирішальним імпульсом для докорінного переосмислення Другої світової війни українським суспільством, остаточного відходу від радянськоцентричної моделі інтерпретації до української візії минулого світового зіткнення.

Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук ознайомить учасників з новою музейною виставкою "Наша Перемога" та презентує науково-популярне видання "Україна у Другій світовій. Календар війни".

Спікери платформи:

- Володимир В'ятрович – кандидат історичних наук, політик, громадський діяч, народний депутат України ІХ скликання, голова Українського інституту національної пам'яті (2014–2019 рр.)

- Ярослав Грицак – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету

- Олександр Лисенко – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України

- Іван Патриляк – доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

- Олена Стяжкіна – доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України

Учасники:

- Олександр Алфьоров – кандидат історичних наук, історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, науковий співробітник Інституту історії України НАН України

- Акім Галімов – засновник проєкту Реальна Історія, продюсер 1+1 media

- Антон Дробович – кандидат філософських наук, громадський та державний діяч, експерт у сфері комунікацій, освіти і культури, голова Українського інституту національної пам'яті (2019–2024 рр.)

- Олександр Зінченко – історик, публіцист, журналіст, телеведучий, співзасновник Інтернет-видання "Історична Правда", автор програм Суспільне Мовлення

- Владлен Мараєв – кандидат історичних наук, співавтор YouTube-каналу Історія Без Міфів

- Віталій Нахманович – історик, етнополітолог, музейник і громадський діяч, провідний науковий співробітник Музею Києва.

Теми до обговорення:

- як Україна конструює пам'ять про завершення Другої світової війни;

- перемога чи поразка, окупація чи визволення: Друга світова війна в українському суспільному дискурсі;

- яких змін зазнали концепції та практики комеморації Другої світової у зв'язку із сучасною війною росії проти України.

Вхід вільний.

Детальніше з програмою можна тут.  

Реєстрація ЗМІ за посиланням.

 

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".