АНОНС: Дискусійна платформа «Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні»

3 травня у Музеї війни відбудуться засідання Дискусійної платформи «Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні» та презентація науково-популярного видання «Україна у Другій світовій. Календар війни» в межах музейної кампанії «Наша Перемога» до 80-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом.

Цього року людство відзначає 80-річчя закінчення Другої світової війни – збройного протистояння, участь у якому взяло понад 60 країн, зокрема й усі тогочасні великі держави. Друга світова війна визначила майбутнє Європи та людства на багато десятиліть.

Широкомасштабне вторгнення рф стало вирішальним імпульсом для докорінного переосмислення Другої світової війни українським суспільством, остаточного відходу від радянськоцентричної моделі інтерпретації до української візії минулого світового зіткнення.

Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук ознайомить учасників з новою музейною виставкою "Наша Перемога" та презентує науково-популярне видання "Україна у Другій світовій. Календар війни".

Спікери платформи:

- Володимир В'ятрович – кандидат історичних наук, політик, громадський діяч, народний депутат України ІХ скликання, голова Українського інституту національної пам'яті (2014–2019 рр.)

- Ярослав Грицак – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету

- Олександр Лисенко – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України

- Іван Патриляк – доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

- Олена Стяжкіна – доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України

Учасники:

- Олександр Алфьоров – кандидат історичних наук, історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, науковий співробітник Інституту історії України НАН України

- Акім Галімов – засновник проєкту Реальна Історія, продюсер 1+1 media

- Антон Дробович – кандидат філософських наук, громадський та державний діяч, експерт у сфері комунікацій, освіти і культури, голова Українського інституту національної пам'яті (2019–2024 рр.)

- Олександр Зінченко – історик, публіцист, журналіст, телеведучий, співзасновник Інтернет-видання "Історична Правда", автор програм Суспільне Мовлення

- Владлен Мараєв – кандидат історичних наук, співавтор YouTube-каналу Історія Без Міфів

- Віталій Нахманович – історик, етнополітолог, музейник і громадський діяч, провідний науковий співробітник Музею Києва.

Теми до обговорення:

- як Україна конструює пам'ять про завершення Другої світової війни;

- перемога чи поразка, окупація чи визволення: Друга світова війна в українському суспільному дискурсі;

- яких змін зазнали концепції та практики комеморації Другої світової у зв'язку із сучасною війною росії проти України.

Вхід вільний.

Детальніше з програмою можна тут.  

Реєстрація ЗМІ за посиланням.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.