АНОНС: Презентація книжки Івана Монолатія "Виконавець слова. Яків Оренштайн"

14 травня у Києві відбудеться презентація книжки історика Івана Монолатія "Виконавець слова. Яків Оренштайн".

Головний герой цієї біографії – Яків Оренштайн – син народу Книги, дитина книгаря-комівояжера та єврейки-горянки. Його життя і праця пройшли в кількох державах – Австро-Угорській та Російській імперіях, Українській та Західноукраїнській Народних Республіках, Веймарській республіці, Другій Речі Посполитій та Третьому Рейху.

За свою видавничу діяльність він став заручником російського окупаційного режиму, його оголосили шпигуном, звинуватили у політичній неблагонадійності та зраді державі. Він співпрацював з інститутами української еміграції, купував літаки для УНР, був дипломатичним радником й осередником між УВО та єврейськими міжнародними організаціями, підтримав ідею створення українського університету.

Однак найбільше він спричинився до промоції української книжки у тогочасному світі як засновник і власник коломийської "Галицької накладні" та берлінської "Української накладні". Вже за свого життя Яків Оренштайн став живою легендою. Про життєпис відомого українського видавця єврейського роду розповідає ця книжка з серії "Постаті культури".

Коли: 14 травня о 15:00 

Де: Музей книги і друкарства України (Київ, вул. Лаврська, 9).

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.