АНОНС: Публічний діалог "Життя після життя. Особисті книжкові колекції в українських культурних інституціях"

У рамках заходу відбудеться передача колекції доктора юридичних наук, дипломата, автора правової оцінки голодомору як геноциду, колишнього співробітника Національного музею Голодомору-геноциду Володимира Василенка до музейної книгозбірні.

Яка доля особистих книжкових колекцій після смерті їхніх власників? Чи можливе "життя" приватних книжкових зібрань після смерті господарів? Як культурні інституції працюють з переданими колекціями книг? Над цими й іншими питаннями будемо розмірковувати й ділитись досвідом разом зі спікерами:

Леся Василенко – юристка, правозахисниця, громадська та політична діячка, депутатка Верховної Ради України IX скликання, донька Володимира Василенка;

Ольга Пацеля – хранителька книгозбірні Національного музею голодомору-геноциду;

Ігор Степурін – виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, співзасновник Благодійного фонду "Бібліотечна країна", видавець;

Євгенія Кравчук – депутатка Верховної Ради України IX скликання, заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики;

Олег Сербін – генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, доктор наук із соціальних комунікацій, кандидат історичних наук;

Лілія Правовєрова – завідувач відділу депозитарного зберігання наукових фондів Національної наукової медичної бібліотеки України;

Світлана Старовойт – виконувачка обов'язків директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті, кандидатка історичних наук.

Модератор: Андрій Іванець – провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Коли: 15 квітня о 17:00

Де: Національний музей Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3)

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.