АНОНС: Публічний діалог "Життя після життя. Особисті книжкові колекції в українських культурних інституціях"

У рамках заходу відбудеться передача колекції доктора юридичних наук, дипломата, автора правової оцінки голодомору як геноциду, колишнього співробітника Національного музею Голодомору-геноциду Володимира Василенка до музейної книгозбірні.

Яка доля особистих книжкових колекцій після смерті їхніх власників? Чи можливе "життя" приватних книжкових зібрань після смерті господарів? Як культурні інституції працюють з переданими колекціями книг? Над цими й іншими питаннями будемо розмірковувати й ділитись досвідом разом зі спікерами:

Леся Василенко – юристка, правозахисниця, громадська та політична діячка, депутатка Верховної Ради України IX скликання, донька Володимира Василенка;

Ольга Пацеля – хранителька книгозбірні Національного музею голодомору-геноциду;

Ігор Степурін – виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, співзасновник Благодійного фонду "Бібліотечна країна", видавець;

Євгенія Кравчук – депутатка Верховної Ради України IX скликання, заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики;

Олег Сербін – генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, доктор наук із соціальних комунікацій, кандидат історичних наук;

Лілія Правовєрова – завідувач відділу депозитарного зберігання наукових фондів Національної наукової медичної бібліотеки України;

Світлана Старовойт – виконувачка обов'язків директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті, кандидатка історичних наук.

Модератор: Андрій Іванець – провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Коли: 15 квітня о 17:00

Де: Національний музей Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3)

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".