До Національного художнього музею України картину, викрадену під час Другої світової війни

Українська зовнішня розвідка повернула Національному художньому музею України картину "Жіночий портрет" Владислава Галімського 1898 року, яку незаконно вивезли під час Другої світової війни.

Про це повідомили на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

Робота Галімського була виявлена у 2018 році серед лотів на напівлегальному аукціоні в одній із європейських країн, звідки згодом і була продана, дані про покупця не розголошувалися. Після ретельного збору доказів вдалося підтвердити, що йдеться саме про втрачену роботу з колекції НХМУ. "Жіночий портрет" був ідентифікований: опис, розміри та зображення збігалися з обліковими документами музею та довоєнними фотографіями.

Силами та засобами Служби зовнішньої розвідки України було проведено багатоходову операцію для повернення культурної цінності до нашої держави. Зокрема було встановлено місцеперебування картини та осіб, причетних до незаконного вивезення її до третьої країни.

Виявлено, що покупцем є громадянин республіки білорусь, тісно пов'язаний із режимом лукашенка. Він був обізнаний, що картина є вкраденою і її розшукує Україна, проте відмовлявся повертати "Жіночий портрет" законним власникам. Завдяки заходам СЗРУ, що тривали понад рік, через представлення неспростовних доказів належності мистецького твору до української культурної спадщини, твір Владислава Галімського вдалося повернути у власність НХМУ.

"Аукціон був напівлегальним, а покупець — анонімним. Ми простежили шлях картини після аукціону, знайшли покупця і після довгих перемовин повернули твір до музею", — розповів представник Служби зовнішньої розвідки Олег Александров.

Тепер "Жіночий портрет" експонується в НХМУ і буде доступний для огляду протягом місяця.

За часів Другої світової війни лише з колекції Національного художнього музею України було вивезено понад 65 тисяч одиниць зберігання - живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, бібліотечних та архівних фондів.

 

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.