IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти письменник-шістдесятник Валерій Шевчук

На 86-му році після тяжкої хвороби помер український письменник, історик, архівіст, Валерій Шевчук.

Про це повідомила донька письменника Юліана Шевчук.

"Відійшов у вічність на 86-му році життя мій батько, письменник Валерій Шевчук. Закінчилися його земні страждання... Відмучився сам і відмучив нас... Вічне спочивання пошли йому, Господи, а світло споконвічне нехай йому світить. Спочивай у мирі, тато! Батько помер у реанімації лікарні "Феофанія". Останні дні перебував у дуже тяжкому стані", – написала у фейсбуці Юліана Шевчук.

Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. У 1961 році він дебютував оповіданням "Настунька" про Тараса Шевченка в збірнику "Вінок Кобзареві", що вийшов у Житомирі. 

Після закінчення історико-філософський факультету Київського університету Валерія Шевчука було відправлено до Житомира власним кореспондентом газети "Молода гвардія". У листопаді його призвали до армії. Повернувся додому у 1965 р. саме в той час, коли почалися масові політичні арешти серед української інтелігенції, був у кінотеатрі "Україна", протестуючи проти масових репресій. 

Був членом Спілки письменників України з 1967 року. Шевчук був автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, а також був дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури.

У 1986 році став "Заслуженим діячем польської культури". Вже наступного року Шевчук отримав Шевченківську премію за роман "Три листки за вікном". У 1999 році письменника нагородили "Орденом князя Ярослава Мудрого" V ступеня.

У 2007 році став почесним професором Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.